Сьогодні, 1 січня, Римо-Католицька Церква відзначає урочистість Пресвятої Богородиці Діви Марії.Як церковна, так і народна традиція відводять Їй, Матері Ісуса Христа, особливе місце.
Євангеліст Йоан розповідає, як у тяжкий час передсмертних страждань, Спаситель звертається Своєї Матері та учня, які стоять під хрестом: «Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив він, – мовить до матері: «Жінко, ось син твій». А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя». І від тієї хвилі учень узяв її до себе.» (Йн. 19: 26-27) Так Він залишає послідовникам Свій великий дар. Він дає їм (а значить і нам) Мати! Марія і тут говорить своє “Так!”, беручи заповіт Сина, і стаючи Матір’ю всім.
Втрачаючи сина, народженого Нею, Вона знаходить безліч дітей. Усього лише однією цією фразою Господь обдаровує людство надією, об’єднуючи всіх в єдину родину сестер і братів, перетворюючи їх на дітей єдиної Матері. І Вона, розуміючи задум Сина, і разом з Ним страждаючи (як кожна земна мати страждає за свою дитину), приймає це вселенське Материнство, вболіваючи і піклуючись про кожного.
Марії, Божій Матері, присвячено безліч святилищ в різних куточках землі: її шанують в Лурді (Франція), Фатімі (Іспанія), Гваделупі (Мексика), Деір Рафат (Ізраїль) і т.д. .. Неможливо перерахувати всі місця поклоніння у світі, адже не тільки кожен народ, але й кожна місцевість любить і шанує Її по-своєму. Цікаво відзначити, що не тільки в християнському світі шанують і люблять Божу Матір. Шанують Її і в інших релігіях. У Корані, священій книзі мусульман, Марії (Маріам) присвячено цілий розділ – сура 19 «Маріам». У Пакистані, місто Маріамабад (місто Маріам-Марії), де розташоване святилище Діви Марії, щорічно, на початку вересня, стає місцем паломництва християн, мусульман, індуїстів. У далекому Шрінагарі (штат Кашмір) в Індії, населення свято вірить, що саме там знаходиться місце поховання матері Господа нашого, Ісуса Христа. Народні легенди та перекази (християнські і не християнські) розповідаючи про Успіння Богородиці, називають різні географічні пункти, досить віддалені один від одного. Її «могили» можна знайти у Франції, Індії, Пакистані, Туреччині. Протягом Великого Шовкового Шляху їх існує декілька. Християни ж вірять, що Марія після закінчення Свого земного життя була разом з душею і тілом взята на небо, проте любов народна, навіть всупереч істині, хоче, щоб Мати і заступниця була завжди поруч тілесно.
Марія, Цариця Небесна, відома своїм заступництвом жінкам, майбутнім матерям.І християнки і мусульманки свято вірять, що Матір Божа дарує материнство, допомагає при пологах. А в середньовіччя у євреїв північної Італії був звичай тримати в кімнаті породіллі срібні монети із зображенням Марії. Вважалося, що це полегшує пологи.
Марія, Матір Божа, у Своїй нескінченній любові та милосерді стала Матір’ю всього людства. До неї звертаємося ми, шукаючи захисту і допомоги.
Повторюючи слова Папи Івана Павла II, з надією і вірою піднесемо сердечну молитву нашій Матері, просячи в Новому році Любові, Миру, Злагоди:
«Тобі, Маріє, Цариця світу, ввіряємо з вірою нашу турботу і нашу молитву:
Нехай прямують люди вірно і рішуче шляхом миру!
Нині – це єдиний шлях, що перемогу несе справедливості!
Лише один він і є шляхом гідного прогресу!
Господи! Даруй нам мир!
Амінь!»
За матеріалами: Ивритоязычный католический Викариат в Израиле