Стоїш? Тобі тільки здається…
«Не судіть, аби вас не судили». На власній шкурі я пізнав, що означають ці слова. «Не суди, бо Я зроблю так, що ти переживеш точно таку само ситуацію, якою саме зараз обурюєшся. І побачимо, чи ти тоді будеш Дядечком Доброрадою, і чи матимеш готову відповідь».
«Хто стоїть, нехай уважає, щоби не впав», — кажуть люди. А Слово Боже щодо цього ще більше роззброює: «Нехай же той, кому здається, що стоїть, дивиться, аби не впасти». Стоїш? Тобі тільки здається…
Це означає більш-менш таке: я спроможний зробити найбільше свинство. Будь-що. Насамперед те, що в мені викликає святе обурення.
— Коли у доньки моєї сестри розпався шлюб, у мене були сотні готових рецептів, — розповідала мені знайома. — Я обурювалася, критикувала, тупала ногами, я знала, «чому». Коли ж за якийсь час розпалося подружжя моєї дочки, я сиділа сплакана, і почула: «Ну і що? Ти справді маєш готові рецепти?» Ти справді знаєш, чому розвалився той зв’язок?
Я знав священиків, які обурювалися «колегами по цеху» (тобто «за покликанням»), хто загубився у житті. За деякий час вони самі угрузали в таке життєве багнисько, що й донині не можуть із нього виборсатися.
«Хоч би й усі відступилися, я ніколи не відступлюся».
«Справді? Ще цієї ночі. Перш ніж когут запіє. Тричі».
Мартін Якимович, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
