Роздуми над Словом Божим на спомин Пресвятої Діви Марії Цариці
Любов одна, як один Бог. Люблю Бога і брата тою самою любов’ю, якою Отець любить мене як свою дитину. Саме ця, а не інша любов є початком і кінцем усього.
Ісус це Господь, який став моїм ближнім і любить мене цілим своїм серцем, щоб і я чинив так само. Тією самою любов’ю я люблю Його і брата, тому що Він став моїм братом; люблю Бога і людину, тому що Бог став людиною. Щоразу, коли люблю найменшого з братів, цим я люблю Того, хто став найменшим з усіх (пор. Мт 25, 40-45).
Любов Ісуса це солодке й легке ярмо (пор. Мт 11, 30), а свобода любові стає законом. І це є Його заповіддю (пор. Йн 13, 34). Взаємна любов стає ідентифікаційним знаком християнина: «З того усі спізнають, що Мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Йн 13, 35).