Роздуми над Словом Божим на ХХІ Звичайну неділю, рік А
«За кого люди вважають Сина Чоловічого?» – просте запитання, на яке ми всі готові відповісти. Ми навіть кращі за апостолів, бо ми можемо сказати, що конкретно думають на цю тему наші сусіди чи колеги з праці, наскільки вони вірять, як часто ходять на літургію, ба навіть які мають гріхи… Ми б могли нескінченно розповідати, але й нас напевно перервав би Ісус і запитав: «А ви за кого мене вважаєте?» І тоді, мабуть, запала б така незручна тиша… Виходить, так важко відповісти на легке запитання? Може, й нам тут варто запитати наших сусідів? Просто від цього моменту починається «операція на відкритому серці», бо це просто з серця має пролунати відповідь, яка, на додаток, має підтвердитись нашим життям. І що, є тут десь святий Петро? Чи скаже хтось: «Ти Син Бога Живого»?
«Блаженний ти, Симоне (…), бо не тіло і кров тобі це об’явили, а Отець небесний». Отож коли ми ще не знаходимо правильної відповіді у своїх серцях, то варто нам вслухатися в Слово Боже, і то так довго, доки воно не перемінить нашого серця, а разом з ним і нашого життя.