Неможливо бути християнином без благодаті Святого Духа, Який дає нам силу любити. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи сьогодні під час ранкової проповіді слова святого Павла з Послання до Ефесян, якими апостол описує переживання зустрічі з Христом.
Насамперед, позиція апостола – це адорація. Він схиляє коліна перед Отцем, Який «має владу вчинити набагато більше, ніж ми можемо просити чи думати». Як зауважив Святіший Отець, святий Павло поклоняється цьому Богові, як Комусь безмежному, та в імені всіх нас просить у Нього, щоб через Свого Духа «скріпив нашу внутрішню людину».
«Він просить Отця, щоб Святий Дух прийшов та зміцнив нас, щоб дав нам сил. Адже без сили Святого Духа неможливо прямувати вперед. Наші сили є слабкими. Неможливо бути християнами без благодаті Святого Духа. Саме Святий Дух перемінює наші серця, спричиняється до нашого поступу в чеснотах, чинить нас здатними виконувати Божі заповіді», – підкреслив проповідник.
Папа звернув увагу на те, що святий Павло просить в Небесного Отця ще однієї благодаті – «присутності Христа, щоб допомагала нам зростати у любові». Адже Христову любов, «яка перевищує будь-які знання», неможливо пізнати інакше, як «через акт поклоніння цій неосяжній безмежності».
За словами Святішого Отця, цей містичний досвід апостола «вчить нас молитви прослави і адорації». «Перед обличчям наших людських незначностей, – зауважив він, – наших егоїстичних інтересів, яких дійсно багато, святий Павло запалюється цією прославою, цим актом поклоніння та просить в Отця, щоби послав нам Святого Духа, щоб дати нам сил прямувати вперед, щоб допоміг нам зрозуміти Христову любов, щоб Христос зміцнив нас у любові».
А далі знаходимо слова подяки Богові, Який «може вчинити навіть те, чого ми навіть і не наважуємося мислити», а це, як зауважив проповідник, «прекрасна молитва». «У світлі цього внутрішнього життя, – підсумував Папа, – можемо зрозуміти, що святий Павло погодився все втратити, вважаючи все за сміття, щоб здобути Христа, щоб дозволити Йому себе знайти. Для нас буде корисним мислити саме так, адорувати Бога. Буде корисним прославляти Бога, входити у цей світ повноти, величності, великодушності й любові. Це принесе нам добро, бо тоді ми зможемо прогресувати у великій заповіді, єдиній заповіді, яка є основою всіх інших, тобто, у заповіді любові: любити Бога і любити ближнього».
За матеріалами: Радіо Ватикану