Роздуми над Словом Божим на середу ХХХІІ звичайного тижня, рік ІІ
У давні часи прокажені не тільки мешкали осібно від інших людей, але й не могли брати участі в спільних молитвах, слуханні Божого слова, не могли йти до храму і приносити жертви. Тому вони були відділені і від людей, і від Бога. Христос не тільки зцілив десятьох прокажених — Він також одразу відіслав їх до священників, бо тільки вони, згідно з приписами Закону Мойсеєвого, мали право ствердити зцілення хворих і дозволити їм брати участь у молитвах по синагогах та в Єрусалимському храмі.
Однак джерелом зцілення хвороб був сам Ісус. Він був посланим від Бога Месією (Помазаником) і Спасителем. Тільки один зі зцілених, самарянин, розпізнав цю істину. Повернувся до джерела свого здоров’я, славлячи Бога і дякуючи Ісусові. В такий спосіб він виразив істинну християнську віру, яка складає подяку одночасно Богу Отцю і Його Синові.
Варто звернути увагу, що самарянин знайшов істинну віру завдяки тому, що по-людськи виразив вдячність Ісусові за здоров’я. Він не зважав при цьому на ворожість, що панувала поміж юдеями і самарянами. Повертаючись до Ісуса-людини, він знайшов Христа-Спасителя. Подолав перешкоду відділеності від людини, а тоді подолав також те, що його відділяло від Бога. Тільки така віра, яка шанує людину, може нам принести благодать Божу. Як навчає св. Павло, віра в Бога готова «на всяке добре діло» щодо людини (пор. Тит 3, 1).
Повертаючись до Ісуса, самарянин знайшов вищий і кращий спосіб участі в молитві, слуханні Слова Божого і принесенні жертв, аніж решта зцілених, які повернулися до Єрусалимського храму й до своїх синагог. Тому віра, яку визнав самарянин, не тільки зцілила його, але й спасла. Так належить розуміти слова Ісуса до самарянина: «Твоя віра тебе спасла» (Лк 17, 19), хоча філологічно правильно було би перекласти: «Твоя віра тебе зцілила». При цьому Ісус ще каже до нього: «Підведися і йди». Здоров’я тіла нетривке, а віра дає внутрішнє зцілення, яке дозволяє нам вільно ходити по землі.