Роздуми над Словом Божим на п’ятий день Октави Різдва
«Симеон узяв його на руки…» Симеон, чиє ім’я означає «Бог вислухав», це чоловік, який «слухає слова Божого», праведний та побожний. То саме йому Святий Дух обіцяв, що побачить Месію, «втіху Ізраїля». Ведений Святим Духом, Симеон іде на зустріч з Ісусом і може нарешті взяти Його в свої обійми. Руки Симеона такі старі, наче представляють тисячолітні руки самого Ізраїля, що приймають цвіт життя. Його голос — вигук радості, яка була подавлена багатолітнім чеканням, але тепер врешті може вибухнути. Вигук, немов вилив річки, яка виходить зі своїх берегів. Тепер усе людство може вільно дихати: смертельний страх, який не давав цього робити, — відійшов.
«Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі».
Побачив Спасителя. Тепер відхід із життя може відбутися в мирі. Те, що неминуче, тепер може надійти в радості. Страх перед смертю — страх перед самим Богом, який і є істинним життям! — розсіюється, як туман після сходу сонця. Очі Симеона вже бачать перед собою не темряву, а світанок життя — Боже спасіння. Зустріч з Ісусом Спасителем дозволяє померти в мирі, а отже, і жити в мирі.
Фото: Simeon Says