Роздуми над Словом Божим на понеділок XXXIV звичайного тижня, рік І
Убога вдова дала для храму Божого більше ніж інші, бо дала все, що мала для власного прожитку. Це означало, що вона віддала своє життя в руки Бога. Так само зробив Ісус на хресті, віддаючи своє життя в руки Отця Небесного. Тому жест удови був пророцтвом про смерть Господа.
Ми не знаємо, коли нам доведеться померти. Однак живімо так, аби в цю мить уміти як та вдова, не жаліючи, віддати все, що маємо, і ввіритися в руки Бога. А тоді й Христос погляне на нас так, як на ту вдову, і похвалить нас, і прийме до вічності.