Відразу

Роздуми над Словом Божим на понеділок І звичайного тижня, рік ІІ

«А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію, кажучи: “Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію.” Проходивши ж повз море Галилейське, побачив він Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки. Ісус їм сказав: “Ідіть за Мною, Я зроблю вас рибалками людей.” І вмить, покинувши мережу, пішли слідом за ним. Пройшовши трохи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що теж були у човні й направляли сіті, тож відразу їх покликав. І ті, покинувши батька Заведея в човні з наймитами, пішли слідом за Ним.»

У цьому тексті маємо одне досить непримітне слово. Точніше, в українському перекладі вжито два синоніми, хоча грецький текст подає скрізь одне й те ж саме слово: «вмить, відразу». Зазвичай ми не звертаєму увагу на такі слова. Нас більше цікавлять особи, дії, речі. А що може означати «вмить»? Що в цьому особливого?

Кожне слово в Писанні особливе й важливе, бо коли воно було записане як Слово Боже, то це вже має значення. А коли взяти до уваги, що в першому розділі Євангелія від Марка це слово зустрічається не два, а одинадцять разів, то це вже має велике значення.

Що ж іще в 1 розділі Євангелія від Марка відбувається «вмить» або «відразу»? Дуже яскраво це показує переклад І. Огієнка:

в. 10 І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього.

в. 12 І зараз повів Його Дух у пустиню.

в. 18 І зараз вони свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним.

в. 20 І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли вслід за Ним.

в. 21 І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.

в. 23 І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого…

в. 28 І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.

в. 29 І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого.

в. 30 А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому.

в. 42 І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став.

в. 43 А Він, погрозивши йому, зараз вислав його…

Якщо прослідкуємо ці уривки, то побачимо, що Бог діє відразу. «Бо Він сказав, і сталось; він повелів, і постало» (Пс 33, 9). І ті, хто слухають Бога, також відповідають відразу: «І вмить, покинувши мережу, пішли слідом за Ним». Мої ж сумніви, невіра, недовіра Богові часто відтягують мене від дій, навіть коли я знаю, що маю робити. Спершу молитву відкладаю на потім; далі — сповідь на завтра, розмову про важливе — на більш сприятливий час… Опісля ж настає такий час, коли взагалі боюся діяти. Бог діє відразу. Здається, що Він сьогодні запрошує і мене відразу відповідати на Його слово.