Греко-католицький календар:
Муч. Якинта; свят. Анатолія, патр. Царгород.
Апостол
Рим. 6, 11-17.
11. Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі. 12. Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям, 13. і не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші, як зброю праведности. 14. Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою. 15. Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні! 16. Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха – на смерть, чи то послуху – на праведність? 17. Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися
Євангеліє
Мт. 8, 13-24.
13. І сказав Ісус сотникові: “Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!” І видужав слуга тієї ж години. 14. А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. 15. Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому. 16. І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, 17. щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.” 18. Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. 19. І приступивши один книжник, сказав до нього: “Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.” 20. А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.” 21. Другий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.” 22. Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.” 23. Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні. 24. Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.
фінансово.
Щиро дякуємо!
