Вчора, 19 грудня, завершилася канонічна візитація вінницької парафії Божої Матері Ангельської, яку проводив єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович. Протягом чотирьох днів єпископ зустрівся з представниками різних рухів і спільнот, що діють у парафії.
У суботу, 17 грудня, владика Радослав відправив Службу Божу для дітей, після чого зустрівся з молоддю з Неокатехуменальної Дороги. А ввечері того ж дня у співслужінні з канцлером курії о. Павлом Басистим та вікарієм вінницької парафії Святого Духа о. Томашем Длуґошем відправив Євхаристію для неокатехуменальних спільнот.
Проголошуючи проповідь під час недільної Меси Його Преосвященство сказав: «Покровителем цієї канонічної візитації ми невипадково обрали Ісуса Назаретанського, чия чудотворна статуя знаходиться в Браїлові. Ми бачимо Ісуса, який був зневажений, обпльований, висміяний, але не втратив своєї гідності, яка походить від Отця,і не відповідав злом на зло. Нині Україна, народ якої принижений чужими і власними гріхами, потребує справжньої Революції Гідності. Ми називаємо Революцією Гідності перемогу Майдану. Правда, що ця революція народилась з прагнення гідності. Але прагнення гідності не вистачить: потрібна сила від Бога, яка дає цю гідність у звичайному житті… Якось я прочитав інтерв’ю з народними депутатами – учасниками подій на Майдані й АТО. На питання: “Чому ви так змінились, коли увійшли до Верховної Ради?”, — один із них відповів: “Коли заходиш у ці стіни, все, що було раніше, анулюється”. Отже, одного героїзму для ствердження гідності людини не достатньо: потрібно те, що можна отримати тільки від Бога. Це і відбувається в наших храмах і катехитичних класах …».

Фото: о. Павло Басистий
Підбиваючи підсумок візитації, єпископ Радослав сказав для CREDO: «Дуже цінне в цій парафії, що її священики – Менші Брати Капуцини – створюють парафіянам умови для дозрівання у вірі. Вони розуміють, що в сучасному світі людині, навіть якщо вона й постійно практикує недільну Службу Божу, дуже важко прийти до зрілої віри, якщо вона не має відповідного середовища, в якому б її віра могла зростати. І таким середовищем є християнська спільнота. Друге, що хотів би відзначити: це різноманітність шляхів до зрілої віри, які брати-капуцини пропонують парафіянам. Спільноти Неокатехуменальної Дороги налічують близько трьохсот осіб, близько ста п’ятдесяти – Віднова в Святому Дусі, Рух Назаретанських Родин – шістдесят, є також спільноти Францисканського Ордену Світських, Францисканської Молоді… Отже, кожен може знайти той шлях до зрілої віри, на який його кличе Господь».