Конгрес «Вірність Христа, Вірність Священика» відбувся 12 березня в Папському Латеранському Університеті, що в Римі. Представником УГКЦ на Конгресі був о. Олександр Сапунко, Пасторальний координатор для українців греко-католиків в Італії.
Серед доповідачів, цікавим був виступ католицького єпископа з Утрехту (Нідерланди), монсеньйора Віллема Елена Ейка. У своєму виступі під назвою «Між покликанням духовним і роллю соціальною», він зосередив увагу на реалізації покликання священика у сучасному світі. Однією із небезпек, на думку єпископа Ейка, є «недостатність духовної переваги» в житті священика над соціальною працею, яка може перевищувати його духовне життя.
Головна думка, яку підкреслив єпископ з Нідерландів, зводиться до вираження покликання священика у «його внутрішній ідентичності, тобто сакраментальній, як особи що репрезентує Христа». Таке відображення часто може бути викривленим у формі «бути захопленим зовнішньою ідентичністю, тобто лідерськими діями у громадському суспільстві чи навіть церковними організаціями». Посилаючись на постанови Другого Ватиканського Собору, єпископ Ейк наголосив, що головною характеристикою покликання священика є «бути другим Христом». Це повинно бути першочерговою ознакою життєдіяльності кожного священика. А вже у контексті цього стає можливим його соціальна праця. Перед священиком завжди залишається сталий виклик, а саме вміння знайти порозуміння та узгодження між соціальною роллю та духовним життям.
Відповіддю на це питання повинно завжди залишатися перед кожним священиком звернення: «Піклуватися якнайкраще про міцний зв’язок із Христом Священиком, Вчителем і Пастирем».
Соціальна діяльність повинна базуватися та розвиватися на фундаменті духовного життя священнослужителя, як репрезентанта Христа на землі.
За матеріалами: Інформаційний Центр Львівської Архиєпархії