Ісус наближається у найтемнішу пору життя

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 15 вересня

Відпустивши ж їх, пішов на гору помолитись (Мк 6, 46). В Ісуса був дуже щільний графік − за Ним постійно ходили цілі натовпи людей, так що Йому не було часу навіть попоїсти, у Нього на шиї сиділи 12 кремезних чоловіків. Вони ще духовно були немовлятами. З ними треба було постійно перебувати поруч та навчати їх.

Коли в домі є немовлятко, то від нього не можна надовго відходити. Так було і з апостолами. Незважаючи на це все, Ісус відпускає народ, відправляє апостолів у плавання та йде у самоті на гору помолитись. Ісус приділяє молитві на самоті більше цінності та значення, ніж служінню та вихованню своїх учнів.

Особиста молитва є основою всього — служіння, виховання та власного спасіння, тому не можна занедбувати власну молитву або заміняти її служінням іншим. Адже без особистої близькості з Богом все інше не вийде добре.

Ісус спонукав апостолів плисти без Нього ввечері, а сам дивився на них. Навіщо Він це зробив? Ісус дав відчути їм власну людську слабкість та водночас Божу всемогутність. Човен — це наше життя, море — навколишній світ, веслування — людська потуга в цьому житті.

Коли в човні твого життя немає Ісуса, це призведе тільки до виснаження та втоми. Юдеї розділяли ніч на 4 сторожі. Четверта сторожа — це час із 3‑ї до 6‑ї години ранку. Це час, коли найстрашніша, найтемніша ніч переходить у ранок.

Саме в цей час Ісус іде до нашого життя, дає відчути наше власне безсилля та безплідність зусиль без Нього. Необхідно бути пильним, бо Ісус може пройти повз твій човен, якщо ти Його не кличеш. Він не нав’язує нам себе, Він буде поруч, дуже близько. Якщо не запросити Його ввійти до човна, то Господь буде шанувати нашу вільну волю і не ввійде. Тоді буря, яка заливає човен, не вщухне.

Іноді Господь навмисне дозволяє такій бурі розпочатися в нашому житті лише для того, щоб ми зрозуміли, хто ми є самі по собі і що без Нього ні на що не здатні й нічого не варті. Він допускає бурю, аби спустити нас із хмар нашого глибокого духовного життя, як нам це здається, на реальну скелю Його благодаті. Не думаймо про себе, що ми чогось вартуємо, чогось досягли, і тоді наше життя омине буря.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com