Не треба хитрувати з Богом

Роздуми над Словом Божим на вівторок VI звичайного тижня, рік ІІ

«Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової!»

Закваски в тісто, порівняно з самим тістом, додається зовсім мало, проте невеличка кількість цієї субстанції суттєво змінює структуру всього тіста. Коли ми є послідовниками певної ідеології, справді віримо в якусь ідею, то ця ідеологія змінюватиме наше ставлення до довкілля, до себе самих і наших близьких — змінить, так би мовити, нашу ієрархію цінностей.

Самі по собі фарисеї не були поганими людьми. Вони були побожні й остерігалися гріхів. Проте їхнє виконання приписів Закону було дуже формальним. Це не могло не впадати у вічі: наприклад у суботу — день відпочинку — згідно з приписами не можна було пройти більше ніж 1000 кроків; проте якщо по воді, то можна було 2000. Відтак фарисеї мудрували собі так: якщо треба було пройти ці 2000 кроків — сідали на осла, а поміж своїм тілом і ослом клали міх із водою. Відтак, формально беручи, він уже не по землі рухається, а по воді, тож може пройти 2000 кроків.

Можна сказати, що фарисейство перетворювалося в гру «хитруй з Богом», аби знайти певну вигоду для себе. Таке ставлення до релігії як до великої кількості приписів, що їх треба вміло обходити, переносилося і на звичайне життя. Лицемірство як вид дуже підступної брехні і постави подвійності закрадалося в серце людини. Духовне лицемірство важче за будь-який гріх, із нього вийти найскладніше: «заквашується» воля і розум. Лицемір вважає, що обкрутив усіх, натомість врешті-решт сам заплутується в брехні.

Ісус не випадково нагадує учням про чудо помноження хлібів, коли учні, не розуміючи Його повчання, думають, ніби Він докоряє їм, що вони не взяли з собою хліба. Чудо помноження хліба є символом і заповіддю Євхаристії. Євхаристія — це ліки від затверділості й лицемірства, до яких схильне серце людини. Істинне вшанування Ісуса Христа в Євхаристії вберігає нас від страшної небезпеки духовного лицемірства, яке походить від батька брехні. Наше вшанування Євхаристії, Святого святих, ми повинні берегти від лицемірства: ніколи не допускати прийняття Святого Причастя святотатськи, тобто в стані смертельного гріха. Ми повинні постійно боротися з духовною сухістю любові до Євхаристії. Не повинно бракувати особистої молитви перед кожним Святим Причастям та особистої подяки після кожного Святого Причастя. Жива любов до живого Ісуса Христа в Євхаристії оберігає нашу віру від смертоносної отрути диявола.