Римо-катол.: 23 листопада (довільний спомин)
Його латинське ім’я походить від слова сolumba — голубка. Церква знає чотирьох святих із таким іменем.
Святий, якого ми згадуємо сьогодні, народився 543 року в Ленстері в Ірландії. Легенда розповідає, що напередодні пологів його мати бачила сон: з її лона виходить сонце, яке має освітити земні простори. Не знаємо, чи снилось це матері святого насправді, чи було це кимось вигадане потім. Але знаємо, що це здійснилось у житті її сина, який разом зі св.Патриком став найвідомішим з ірландських святих. Але, на відміну від покровителя Ірландії, що завоював «зелений острів» для Христа і Його Церкви, св.Колумбан став найвідомішим з ірландських місіонерів континентальної Європи.
Інше передання розповідає, що через свою вроду Колумбан зазнавав багато спокус від жінок легкої поведінки. Якось майбутній святий зустрів жінку-черницю, і вона сказала йому, що замолоду пішла в монастир саме для того, щоб побороти спокуси. Не знаємо, знову ж таки, чи насправді так було, чи ні — адже Господь кличе своїх вибраних різними способами. Але знаємо точно: Колумбан став ченцем і його чернече життя в монастирі Клуан-Ініс розпочалось у дуже молодому віці.
Згодом він перейшов до славнозвісного монастиря Бангор, заснованого св. Комгалом, що в ті часи був визначним культурно-просвітницьким центром Ірландії. Але те, чим найбільше славилася ця чернеча обитель, — це запроваджена її засновником сувора дисципліна. Саме такий стиль монастирського життя св.Колумбан хотів розповсюдити на інших землях. Тому близько 590 р., вважаючи, що за роки чернечого життя, він уже набув достатньо досвіду для проголошування Євангелія, Колумбан, який на той час був настоятелем монастиря, призначив на своє місце гідного заступника і з дванадцятьма монахами направився на континент.
Перше місцем, де вони розпочали місійну діяльність, стала Бургундія. За короткий час вони заснували три нові монастирі. Коли Колумбану стало відомо про славетне Лерінське абатство, засноване св. Гоноратом, він попрямував туди, щоб ознайомитися з життям тамтешніх ченців. Ці спостереження, реформи, запроваджені в монастирі Бангора, та власний досвід чернечого життя лягли в основу вироблених святим Правил чернечого життя, які він виклав у 10 розділах. Згідно з ними, підставою життя ченців повинні бути: щоденна праця, духовне читання, молитва і покута.
Загалом св. Колумбан пробув у Бургундії близько 20 років. Його місіонерська діяльність значною мірою посприяла пожвавленню релігійного життя цього краю, але сам він потрапив у немилість до короля Теодориха ІІ, який зміг налаштувати проти нього місцевих єпископів. Святий потрапив до в’язниці, звідки йому вдалося втекти, але за королівським наказом він мусив повернутись до Ірландії.
Однак воля Божа сильніша від королівських наказів: корабель, яким відпливли Колумбан і його супутники, сильним штормом викинуло на берег. Так вони знову опинились у Галії. Але, щоб не повертатись до володінь Теодориха, пішли до Меца, де їх приязно прийняв місцевий король Теодеберт.
Колумбан вирішив, що для проповідування Єванеглія серед місцевого населення якнайкраще пасує район навколо мальовничого Боденського озера у верхів’ях Рейну (нині там сходяться кордони Німеччини, Австрії та Швейцарії). Король цьому посприяв: за його наказом було збудовано човен і набрано команду, з якою вже немолодий місіонер-проповідник плавав угору і вниз по Рейну, пристаючи до берега, щоб сіяти зерна Христової віри серед місцевих мешканців. Так продовжувалось три роки, поки землі у верхів’ях Рейну не перейшли під владу Теодориха ІІ. Колумбан і його сподвижники змушені були йти далі на південь — через Альпи до північної Італії.
613 року він заснував монастир св .Петра в м. Боббіо, який згодом став визначним центром духовного життя і науково-просвітницької діяльності. Для півночі Італії він мав таке ж саме значення, як півдня — славнозвісний монастир Монте-Кассіно. Там, у Боббіо, св. Колумбан провів два останні роки свого довгого земного життя, яке завершилось 23 листопада 615 року. А в заснованому ним монастирі в середині VІІ століття вже нараховувалось близько 150 ченців.
Написана св. Колумбаном сувора Регула чернечого життя, яка передбачала навіть фізичні покарання, була недовготривалою. За деякий час по смерті автора на зміну їй прийшла набагато м’якша регула св. Бенедикта, написана раніше. Але набагато довшим було і залишається вшанування св. Колумбана — покровителя дієцезії Боббіо та сорока парафій в Італії. Реліквії святого нині перебувають у саркофазі в крипті базиліки, освяченої в його ім’я; деякі його особисті речі донедавна зберігались у місцевому музеї.
Святий Колумбан склав також Пенітенціарій — книгу, де розписано, яка покута має бути призначена за ті чи інші гріхи. Вважається, що саме він приніс на континент поширену доти тільки в Ірландії практику приватної сповіді. Святий також написав кілька поетичних творів.
Папа Йоан Павло ІІ проголосив св. Колумбана покровителем мотоциклістів. Є традиція просити про його заступництво під час повені.
фінансово.
Щиро дякуємо!
