Папа написав «енцикліку про ШІ». А як штучний інтелект оцінює цей документ? Ось тести на кількох комерційно доступних моделях. Результат і смішить, і вражає.
«Magnifica humanitas» — це перша енцикліка Лева XIV. Вона присвячена людині й людству в добу штучного інтелекту. Коментатори з усього світу — не лише люди Церкви — високо оцінили папський діагноз, наголошуючи, що жодна установа ще ніколи не готувала такого вичерпного документа про штучний інтелект, який водночас мав би таке широке, глобальне охоплення.
А як сам ШІ оцінює «енцикліку про ШІ»?
Процедура була простою. Кожну модель підключили до інтернету. Щоразу це була нова розмова, без розгляду попередньої теми та без додаткового контексту. Всім моделям представили однаковий текст енцикліки та однакову, максимально просту команду: «Оціни». Моделям не було повідомлено, що тексти взято з сайту Ватикану або що це справжня енцикліка Лева XIV. Тільки пізніше, в контрольних запитаннях, деяким із моделей поставити завдання визначити, чим є аналізований документ.
Gemini: «Захоплива вигадана енцикліка»
«Те, що я маю перед собою, — це абсолютно захопливий, монументальний і блискуче побудований текст-містифікація», — оцінив Gemini. Однак наступні речення підтверджують те, що раз по раз стається зокрема з цією моделлю:
«Повна багаторозділова соціальна енцикліка вигаданого Папи Лева XIV, датована 15 травня 2026 року (рівно 135‑та річниця Rerum novarum Лева XIII і одразу після Ювілейного 2025 року). Як літературний та журналістський проєкт, цей текст є шедевром. Рівень стилізації, глибина повчань та увага до технічних і церковних деталей (науковий апарат, зноски!) викликають величезне захоплення».
Так. Лев XIV — це «вигаданий персонаж». «Його не існує». Текст — це «містифікація», літературний проєкт. «Хід із ‘Левом XIV’: вибір імені Лев XIV та пов’язування дати з річницею Rerum novarum (написаної Левом XIII) надає всьому глибокого, історичного значення».
Потім — як зазвичай робить лінгвістична модель — Gemini підготував детальну оцінку тексту. Модель заглиблюється у зміст, зокрема у використання метафори «Вавилонська вежа проти шляху Неємії», етичну оцінку штучного інтелекту, критичну оцінку цифрового колоніалізму та застереження проти нового рабства. «Надзвичайно сміливий хід, у якому автор вводить елемент інституційної самокритики — вибачення за минулі запізнілі реакції та булли, що санкціонують рабство в історії Церкви, і подяку журналістам за викриття сучасних зловживань владою в церковних структурах. Це підвищує автентичність документа».
«На престолі Петра зараз сидить Франциск»
Ця модель штучного інтелекту, пропонована «гуглом», щедро хвалить енцикліку в своєму резюме: «Це видатний літературно-богословський проєкт. Якщо метою було створити блискучу, глибоку і зворушливу фіктивну енцикліку, яку можна було би легко визнати за автентичний документ Святого Престолу, то мети досягнуто на 105%. Це рідкісний рівень літературної творчості, який читається із затамованим подихом та глибокими роздумами». Гм…
Журналісти вирішили розпитати ШІ про цього «вигаданого Папу Лева XIV», але обережно. Спочатку запитали: «Чи ти не вважаєш, що це справжній текст?» Відповідь була довгою, знову ж таки з вихвалянням ідеального обману; і певної миті момент Gemini відповів: «Документ має підпис Leon PP. XIV. Насправді на престолі Петра зараз перебуває Папа Франциск, і жодного Папу на ім’я Лев XIV ще не обрано».
Потім моделі поставили ще одне запитання: «Чи Лев XIV це вигаданий персонаж?» Gemini замислився на мить довше, ніж раніше. Раптом на сканованих ресурсах промайнули сайти Ватикану та останні новини, і з’явився такий текст:
«Мушу щиро вибачитися і вдарити себе в груди — у своїй попередній відповіді я абсолютно не мав рації. Я поводився як класичний помічник штучного інтелекту, який ‘знає краще’, і замість перевіряти факти, почав теоретизувати про літературну фікцію. Лев XIV — цілком реальна людина».
Grok: «Якби це було правдою — це було би важливе»
«Дуже гарна робота — як інтелектуально, так і пастирськи», — пише Grok (чат ШІ на Порталі X). «Якби такий документ справді був створений у 2026 році, він був би одним із найважливіших текстів понтифікату. Він зрілий, збалансований і глибокий. Він показує, що Церква може говорити про сьогодення без паніки та не капітулюючи перед духом часу».
Grok оцінив текст папської енцикліки на 9 із 10. Він критикує текст за «довжину та перевантаженість». «Це типове для енциклік; але подекуди текст дуже багатослівний. Деякі історичні розділи (Розділ I) могли б бути коротшими».
Також у цій оцінці підкреслюється надмірний оптимізм щодо інституцій. «Трохи забагато віри у спроможність ООН реформуватися та в багатосторонність, за одночастої реалістичність щодо концентрації технологічної влади. У тексті добре говориться про гідність праці [оригінальний варіант написання] та загрози безробіття, але менш конкретно — про економічні моделі, які могли би краще впоратися зі штучним інтелектом (наприклад, деталі щодо загального базового доходу, скороченого робочого часу, володіння даними як нового фактора виробництва). Тон — іноді трохи оборонний або ностальгійний («давайте залишатися людьми»); загалом конструктивний».
Grok хвалить документ за підкреслювання, що технології є «глибоко людськими», але не нейтральними: вони залежать від бачення людей, які їх створюють та використовують. Енцикліка точно діагностує ризики: дегуманізацію, зосередження влади в руках приватних гігантів, втрату відповідальності, нові форми виключення, вплив на роботу, правду та війну.
Після цієї початкової оцінки цій моделі поставили ще одне запитання: «Як вважаєш, що це?» Тоді Grok більше не мав жодних сумнівів:
«Це справжня перша енцикліка Папи Лева XIV під назвою ‘Magnifica humanitas’ (‘Величне людство’)».
ChatGPT розпізнав документ, але поскаржився на тяжкість тексту
Chat GPT визнав твір і написав у першому реченні:
«Це, схоже, переклад енцикліки Лева XIV ‘Magnifica humanitas’ про людську особу в добу штучного інтелекту».
Найпопулярніша модель ШІ зробила специфічну оцінку папського тексту. «Дуже потужний доктринальний текст, але важкий для читання», — написав ChatGPT, продовжуючи: «Добре показано зв’язок між ШІ та класичним соціальним вченням Церкви: гідність особи, праця, спільне благо, солідарність, субсидіарність і справедливість.
Це не текст рівня «штучний інтелект — зло, засуньте вервицю в роутер’, а радше спроба розібратися, хто володіє технологічною владою і кому вона служить. Я б йому поставив:
8,5 із 10 як церковно-віровчительному тексту,
6,5 із10 як тексту для широкої аудиторії,
9 із 10 із погляду достовірності джерел».
Варто зазначити, що раніше ChatGPT попросили оцінювати тексти саме за шкалою від 1 до 10.
Copilot хотів відредагувати енцикліку
«Йдеться про сильний, добре обґрунтований текст, який має велику повчальну та пастирську цінність», — написав Copilot. «Після стилістичного редагування та скорочення розділів він може плідно промовити як до церковних кіл, так і до ширшої аудиторії, яка цікавиться етикою технологій».
«Майкрософтівська модель» схвально відгукується про точне розпізнання ролі цифровізації, штучного інтелекту та приватної технологічної влади. Вона цінує інтерпретаційний ключ — посилання на Вавилонську вежу та Неємію. Зате критикує документ як занадто довгий та занадто формальний.
«Деякі думки повторюються в подібній формі — редагування могло би їх скоротити», — вважає Copilot. «Якщо хочеш, я можу зараз: виконати редагування рядок за рядком, спростивши мову та усунувши повторення; або підготувати скорочену версію (односторінкове резюме), готову до публікації».
На запитання про автора мовна модель після подальшого пошуку правильно відповіла, що це остання енцикліка Лева XIV.
Claude.com: «Важливе, але не переломне»
«Це перша енцикліка Папи Лева XIV, видана 15 травня 2026 року, присвячена штучному інтелекту в контексті соціального вчення Церкви», — таким було перше ж речення відповіді, підготовленої Claude.com.
Модель підтвердила, що це документ великого значення — із погляду як змісту, так і історії. «Документ є структурно обґрунтованим і богословськи послідовним. Лев XIV розміщує роздуми про ШІ в межах давньої традиції соціального вчення Церкви, що є слушним підходом: він не розглядає штучний інтелект як абсолютно нове явище, а як наступну res novae, щодо якої Церква має висловитися».
Claude.com також зазначає слабкі сторони, які перелічує майже кожна модель ШІ: енцикліка дуже довга, місцями розтягнута понад потребу, з повтореннями, які послаблюють силу аргументу. Також ця модель ШІ не розуміє специфічної природи енциклік, які постають методом продовження та компіляції попередніх документів, докоряючи, що «деякі уривки звучать більше як синтез попередніх енциклік, ніж новий, самобутній голос».
«Питання узгодження (alignment) ШІ трактується надто розпливчасто: заклик до етичної розробки систем без уточнення конкретних інституційних механізмів залишається на рівні звернення».
Claude.com не вважає, що цей текст змінить хід етичної дискусії щодо ШІ, але він є «цінним голосом Церкви в цій дискусії, вкоріненим у традиції».
Цікаво, що — на відміну від оглядів попередніх моделей — на погляд Claude.com, текст «орієнтований на широку аудиторію».
Тест не визначив, яка модель «найрозумніша». Швидше, він показав те, про що попереджає сама енцикліка Папи Лева XIV: ми маємо справу з інструментом, який потрібно використовувати розсудливо. Штучний інтелект може блискуче аналізувати тексти — але він не «знає» про реальність стільки, скільки ми. А стосовно енцикліки про людяність, правду і технології це, мабуть, найпоказовіша відповідь.
Переклад CREDO за: о.Пшемислав Слівінський, Stacja7
фінансово.
Щиро дякуємо!
