Роздуми над Божим Словом на вівторок V Великоднього тижня
Святий апостол Павло повернувся з подорожі в Дербу, Лістру та Антіохію Пісідійську. Там із ним дуже «жорстоко повелися» і навіть побили камінням. Переживши гоніння за Христа, він зрозумів істину, що в Боже Царство не входять без страждань. Послухаймо про це уривок із Діянь святих Апостолів (Діян 14, 19-28).
Тими днями прийшли з Антіохії та Іконії юдеї і, підбуривши людей, побили Павла камінням і виволокли його за місто, думаючи, що він помер. Коли учні оточили його, він устав і ввійшов у місто. А назавтра пішов з Варнавою до Дервії. Звістивши Євангеліє тому місту та навчивши багатьох, повернули назад до Лістри, Іконії та Антіохії. Вони зміцнювали душі учнів, закликали залишатися у вірі. Бо треба нам, — казали вони, — через великі утиски ввійти до Царства Божого. І вони, настановивши їм пресвітерів для кожної Церкви і помолившись з постом, передали їх Господу, в якого повірили.
Пройшовши Пісидію, вони прийшли в Памфилію,і проголосивши слово в Пергії, спустилися до Атталії. Звідти вони відпливли до Антіохії, де були передані Божій благодаті на справу, яку вони і завершили. Прибувши туди і зібравши Церкву, сповістили про те, що Бог зробив з ними, і що Він відчинив язичникам двері віри. І немало часу перебували вони з учнями.
Вислухавши розповідь про діяльність натхненних Святим Духом апостолів, спробуймо уявити, що міг би нам сказати Павло після пережитого: «Брати і сестри, подивіться на мене. Ви бачите синці на моєму обличчі, я все ще кульгаю… Подивіться й не давайте волі гніву. Краще подумайте про Ісуса Христа та Його силу зціляти та спасати. Якщо хоч одна людина повірить у Нього, я вважатиму, що всі ці шрами та синці не даремні. Я перед вами сьогодні — живий приклад того, що віра в Христа не захищає нас від проблем».
Іноді й твоя віра викликає опір ближніх. Віра — не магія, не правила гарного тону й тим більше не умова успішної кар’єри та пристойного заробітку. Але спробуй іти за прикладом Апостола народів. Після того, як його намагалися вбити, він не здавався, а продовжував говорити про Христа. Хоч це було і нелегко, Павло простив кривдників, подолав страх і вистояв. Його духовний подвиг, наповнений присутністю Господа, навернув і навертає багатьох в усьому світі й нині!
Бог знає і твої труднощі, пов’язані зі сповідуванням віри. Іноді ти страждаєш від глузувань або нерозуміння близьких, друзів і колег. Може ти носиш у своєму серці невидимі рани. Ніколи не відступай. Не бійся! Пам’ятай, що Ісус перебуває в тобі: у твоїй надії, щирості та доброзичливості до ближніх. Пам’ятай, що Господь любить і твоїх недругів, і молися за них. Згодом ти побачиш чудеса навернення.
Коли в полон бере недоля,
І серце тріпотить, як віхоть, —
Не вір пітьмі, встань проти болю,
Не вір в нещастя і безвихідь.
Людині дерзновення личить,
Божественна любов без міри.
Й коли впадеш у потойбіччя, —
Злетиш увесь на крилах віри.
«Господи Ісусе Христе, поможи мені залишатися вірним за будь-яких обставин. Знаю, Ти не покидаєш мене. Відкрий серця тих, до кого мене посилаєш, — і вони зможуть прийняти Тебе як свого Господа і Спасителя».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
