Роздуми над Божим Словом на урочистість Різдва Господнього
Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього. У ньому було життя, і життя було — світло людей. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому — Йоан. Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло. Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його. Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли. Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які в ім’я його вірують; які не з крові, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише від Бога народилися. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого. Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене». Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать. Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа. Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об’явив.
Йн 1, 1-18
Сьогодні день свята й величезної радості. Христос народився — і на світ прийшло спасіння! Церква запрошує нас радіти разом із ангелами та святими. Веселімося ж усі разом просто зараз. А сьогоднішнє слово Святого Письма допоможе нам у цьому.
Ісусе Христе, дякую Тобі, що явив нам Отця. Ти — сяйво Його слави і образ Його сутності. Отче, цілий всесвіт створений Твоїм могутнім Словом, що прийняло людську сутність і прийшло до нас як Немовля. Боже, Ти говориш «до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки» (Євр 1, 2). Ісусе Христе, Ти приносиш Добру Новину, приносиш мир і спасіння, нагадуєш Сіону, що Бог є Царем (див. Іс 52, 7). Господи, Ти єдиний, на Кого людство може надіятися. Ти — довгоочікувана Божа відповідь на наші благання про милосердя і спасіння. Саме через Тебе «явив Господь своє рамено святе перед очима всіх народів» (Іс 52, 10). Але — що за диво дивне! — це виявилася крихітна ручка новонародженого Немовлятка, ручка, яку з любов’ю та ніжністю цілувала Його Мати. Хвала Тобі за те, що Ти явив свою силу в покорі та лагідності!
Ісусе Христе, «Єдинородний Сину, що в Отцевому лоні» (Йн 1, 18), Ти прийшов у цей світ, щоб подати нам істину — передвічну мудрість Бога, який створив і підтримує життя всесвіту. Ти явив свою благодать — милосердя, яке діє не силою, а жертвою, щоби врятувати нас. Ти — любов, яка не цурається наших обмежень і гріховності, а зцілює і наближає нас до Отця. Прославляю Тебе, Христе, що в Тобі ми зустрічаємо Слово Отця, повне благодаті та істини.
«Ісусе Христе, новонароджене Немовлятко і Господи всього сущого, відкрий мої очі, щоб я міг побачити Твою смиренну і величну славу.»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
