Роздуми над Божим словом на святого св. Стефана першомученика
Стефан же, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі. І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців, а й з Кілікії та з Азії і сперечалися із Стефаном, але не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив. Почувши це, вони розлютилися своїм серцем і скреготали зубами на нього. (Стефан же), повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога». Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло. І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!»
Діян 6, 8-10; 7, 54-59
До свят ми намагаємося приготувати найкращі подарунки нашим близьким. Звісно, дорогий не так самий дар, як увага людини. Бо, вибираючи, що подарувати, ми вкладаємо частинку своєї душі. Сподіваємося, що цей презент стане добрим нагадуванням про нас. У певному сенсі, коли вручаємо подарунок, то ніби говоримо: «Прийми дух мій».
Це один зі способів глянути на останні слова святого Стефана, першого мученика Церкви. Хай би яким важким був його останній день на землі — найбільше він хотів, щоб Бог прийняв жертву його життя. Хотів віддати Богові в дар своє віддане серце — у відповідь на любов Христа. Тому Стефана можна називати не тільки першомучеником, а й першопрохідцем. Слідом за ним уже майже дві тисячі років ідуть інші, часто звичайні люди, чоловіки та жінки, які віддають своє життя у дар Господу.
Ідеться не тільки про мучеників, які проливають свою кров. Щодня ми можемо чимось жертвувати заради Ісуса і своїх близьких: відкладати свої справи, щоб приділити час дружині чи друзям; вставати раніше заради сніданку для сім’ї; збирати дітей до школи; везти хворих до лікаря. Буває, що не можемо заснути, молячись і хвилюючись за дорогих нам людей, які переживають кризу. Ми готові змінити свої плани, терпіти і прощати. Роблячи все це, цілком можемо наслідувати Стефана, який каже до Господа: «Прийми дух мій!»
Звісно, ми не ідеальні. Та, служачи близьким, виявляючи словами і діями свою любов, ми робимо світ кращим. Якщо тобі бракує сил або вмінь, не бійся просити Ісуса Христа. Він допоможе в усьому, зокрема, й за молитвами святого Стефана.
«Господи Ісусе Христе, прийми дух мій сьогодні та щодня.»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
