Греко-католицький календар
Торжественне поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа.
Свщмуч. Доротея, єп. Тирського.
Св. муч. Косми, пресвітера вірменського
Апостол
Рим 5, 10-16
10 і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас; 11 бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити, 12 тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю. 13 Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, – та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, – щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами. 14 Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками: 15 тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію. 16 Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо – сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові
Євангеліє
Мт 8, 28-9, 1
28. Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. 29. І почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?” 30. Оподаль же від них паслося велике стадо свиней. 31. Біси попросили його: “Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.” 32. “Ідіть” – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях. 33. А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих. 34. Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць. 1. Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.
Свято:
Апостол
1 Кор 21, 23-32
23. Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб 24. і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин.» 25. Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин.» 26. Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде. 27. Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню. 28. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. 29. Бо той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п’є. 30. Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають. 31. Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили. 32. Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом.
Євангеліє
Йо 6, 48-54
48. Я – хліб життя. 49. Батьки ваші манну в пустині споживали, – і померли. 50. Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. 51. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу.» 52. Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» 53. А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. 54. Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.