Питання: Чи Таїнство помазання хворих приймають лише раз — перед смертю, — і чи це те саме, що Віатик?
Відповідь:
Обидві форми надання духовної допомоги якнайтісніше пов’язані з моментом відходу від світу; але треба зазначити, що помазання хворих є окремим таїнством зі своїм обрядом, тоді як Віатик — це спосіб уділення Євхаристії, яку приносять вмираючим.
З часів Другого Ватиканського Собору назва «останнє помазання» не вживається, щоб підкреслити, що Таїнство єлеопомазання — не виключно для тих, хто перебуває у важкому стані чи наприкінці свого життя, але загалом для вірних, яким загрожує смерть через хворобу чи старість. Варто пам’ятати, що це таїнство можна повторювати — тобто уділяти тим самим вірним, які після одужання знову важко захворіли або для яких у подальшому розвиткові хвороби небезпека стала серйознішою.
Окрім помазання хворих, Церква пропонує Євхаристію як хліб на дорогу тим вірним, які завершують своє земне життя. У цей особливий момент, коли життя християнина доходить до кінця, вірні отримують Євхаристію. Віатик є знаменним символом: Євхаристія — це початок вічного життя, і в момент переходу до небесної батьківщини віруючий готується до подорожі «від смерті до життя». Подібно як у випадку Таїнства помазання хворих, Святе Причастя у вигляді Віатика можна приймати не один раз, зокрема коли наближення смерті триває не один день.
Єдина умова — знати, що і Таїнство єлеопомазання, і Віатик призначені для віруючих. Наше релігійне виховання має допомогти нам уникнути таких ситуацій, коли люди бояться священника, який має прийти до них додому з духовною послугою. Єлеопомазання хворих і Віатик — це, зрештою, якнайбільш відповідні засоби під час хвороби та відходу з цього світу, щоб підготуватися до найважливішої зустрічі з Богом і лише на Нього покласти надію.
фінансово.
Щиро дякуємо!
