Роздуми над Божим словом на свято Престолу св. ап. Петра
Прийшовши в околиці Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» Ті відповіли: «Одні за Йоана Хрестителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків». «На вашу ж думку, — до них каже, — хто Я?» Озвався Симон Петро і заявляє: «Ти — Христос, Бога живого Син». У відповідь Ісус сказав до нього: «Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець Мій Небесний. Тож і Я тобі заявляю, що ти — Петро (скеля), і що Я на цій скелі збудую Мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі».
Мт 16, 13–19
У твоєму житті бували моменти, коли ти уявляв себе кимсь іншим або хотів бути зовсім іншою людиною, а не собою? Наприклад, Волтер Мітті, герой оповідання Джеймса Тербера, який насправді був звичайнісіньким жителем передмістя, постійно уявляв себе в якихось героїчних ролях: то він військово-морський пілот, то відомий хірург, а то навіть шпигун. І, звісно, що в цих уявних ситуаціях Мітті набагато сильніший, сміливіший та рішучіший, аніж у реальності.
Ми не знаємо, чи мріяв апостол Петро про якесь інше життя, коли був рибалкою. Та ось, із легкої руки Ісуса, він змінює не тільки свою професію, але навіть ім’я та долю. Він став «скелею», на якій Ісус Христос поставив свою Церкву. Петро не перетворився в героя миттєво. Він ставав новою особистістю поступово, помиляючись і оступаючись не раз і не два. Певної миті він навіть малодушно зрікся самого факту знайомства з Христом, проте потім повернувся на шлях істини і, зрештою, став саме тим, ким хотів його бачити Ісус.
Так само і в нашому житті: у момент Хрещення та Миропомазання ми часто обираємо нове ім’я, спираючись на приклад святого. Разом з іменем приймаємо на себе відповідальність за своє життя і служіння в Церкві та вчимося дослухатися до натхнень Святого Духа. І це зовсім не фантазія. Ми знаємо, що самі слабкі й недосконалі, та можемо черпати сили в Господі.
Сьогодні, згадуючи Петра як апостола і голову Церкви, пам’ятай, що цей колишній рибалка не почав свого життєвого шляху як святий. Та Бог не розчарувався в ньому, і він не розчарувався в Богові! І з тобою буде так само. Пам’ятай, що твій Небесний Отець завжди поряд, вірить у тебе і підтримує на кожному етапі твого шляху.
«Господи, уповаю на Тебе. Допоможи мені зростати у святості, роблячи висновки зі своїх помилок і переступів та віддаючи Тобі всі свої слабкості».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.