Роздуми над Божим словом на п’ятницю після Попільної Середи
Кричи на все горло, не стримуйся! Піднеси, немов сурма, твій голос! Вкажи моєму народові його злочини, домові Якова його переступи! Вони день-у-день Мене шукають, хочуть Мої дороги знати, наче народ, що чинить справедливість, не відкидає закону Бога свого. Вони питають у Мене справедливих законів, хочуть, щоб Бог був близько. «Навіщо нам постити, як Ти не бачиш; себе умертвляти, як Ти не знаєш?» Таж ви в день посту виконуєте ваші справи, гнобите всіх робітників ваших. Ви постите на те, щоб правуватися та сваритись і немилосердно бити кулаком. Не так ви нині постите, щоб голос ваш було чути на небі. Хіба такий піст Мені довподоби, день, коли хтось умертвлює себе? — Схиляти голову, немов тростина, вереття і попіл під себе підстелювати, — чи це назвеш ти постом та днем, Господові вгодним? Ось піст, який Я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв’язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись. Тоді світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава — слідом за тобою. Тоді візвеш, і Господь відповість, ти крикнеш, і Він скаже: — Ось Я!
Іс 58, 1–9
Ізраїльтяни настільки серйозно ставилися до шанування Бога, що встановили для цього спеціальні ритуали, які необхідно було виконувати. Наприклад, треба було тричі на день молитися, кілька разів на рік здійснювати паломництво до Єрусалима, утримуватися від певної їжі, а в деякі дні дотримуватися суворого посту. Спробуй уявити, яким потужним свідченням віри мали бути такі вчинки ізраїльтян! З іншого боку, завжди є ризик формалізму й лицемірства, коли такі дії створюють і підтримують ілюзію побожності, аби справити на когось гарне враження чи заспокоїти свою совість. А після виходу з храму людина знову повертається до попереднього, часто егоїстичного способу життя.
Слова Ісаї, які чуємо в сьогоднішньому першому читанні, викривають такий поверховий підхід до посту. Пророк говорить людям про справжній піст, якого прагне Господь. Зрозуміло, Він не засуджує прийняті нами постанови обмежити себе в їжі, розвагах чи щось іще, але хоче, щоб ми при цьому не втратили справжнє значення посту, яке полягає в поклонінні Богу, вираженому в любові до Нього та ближнього.
Господь дає нам правила не для того, щоб випробувати, наскільки ми будемо слухняними. Він дає їх як інструмент, що зцілює і формує наші серця на Його образ і подобу. Значення аскетичних обмежень під час Великого Посту полягає в тому, щоб ми вчилися жити й діяти так, як Бог: з любові до людей. Чи добре регулярно брати участь у Святій Літургії, сповідатися, обмежувати себе в їжі, давати милостиню, уникати серйозних гріхів? Звісно! Та Бог не хоче, щоб це стало для тебе рутиною, але щоб було це усвідомленими вчинками любові.
Знаєш того, хто страждає, пригнічений, голодний, бездомний чи не має нормального одягу? Простягни йому руку допомоги — і «світло твоє засяє, як зірниця» (Іс 58, 8). Сьогодні в молитві проси Святого Духа показати тобі, як ти можеш послужити Богу та ближнім.
«Господи, зроби мій піст таким, яким Ти хочеш його бачити. Вчини моє серце подібним до Твого Серця».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
