Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 7 квітня
Сьогоднішнє Євангеліє нагадує нам, що Бог ніколи не з’являється в житті людини випадково. Він входить у ту ситуацію, яка є, у конкретну людську ситуацію, в якій перебуває хтось, кого Він знає на ім’я.
Архангел Гавриїл, відвідуючи Марію, каже: Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.
Євангельський вираз увійшовши може мати подвійне значення. Перше: увійшовши до її дому. Друге: увійшовши в неї. То чи бачила Марія ангела, чи ні? І бачила, і чула його. І це правда, бо потім збувається все, що вона почула. Але яким зором вона його бачила? Фізичним чи духовним? Таємниця зустрічі людини з Богом не піддається опису. Вона просто відбувається, і все. Це зустріч, яка залишає знак, і в цьому криється вся велич цієї події. Благодаті повна вміє дивитися очима душі. Отже, для неї є лише один зір, духовний, прозорий погляд чистого серця, яке здатне побачити Бога ще до своєї смерті.
Тоді Марія питає ангела про те, як здійсниться Божа воля. Вона не сумнівається в Богові, знає, що вимовлене Богом Слово завжди реальне. Оце як стосується її. Вона впевнена, що її бажання й намір не знати чоловіка залишиться непорушним, тому що Бог не перекреслює намірів своїх дітей, якщо ці наміри зродилися з бажань, згідних з Його волею. Вона знає, що цей її намір послужить реалізації задуму, про який вона щойно дізналася. Але вона не здатна зрозуміти, як саме це станеться. Тому й питає, просто питає, щоб виконати те, про що її попросив Бог.
Ангел пояснює їй. Марія має просто прийняти це. Дух попіклується про решту, коли зійде на неї. Тоді сила Всевишнього отінить її, і народиться Ісус.
Важливою є відповідь Марії: Ось я. Увага до Слова, сказаного їй, така велика, що вона може почуватися лише слугинею — знаряддям, корисним для виконання конкретного задуму Отця. Нехай зо мною станеться… Це аж ніяк не пасивне так. Це так, свідоме величі покликання, готове стати плідним, щоб Боже обличчя стало також і людським.
Марія, перші ясла Божественного Слова, перші обійми Світла, що сходить, має лише один скарб — власне смирення. Це пустка, що приймає повноту; малість, яка наповнюється нескінченністю; обмежена любов, яка приймає обійми безмежності.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com