Роздуми над Божим Словом на понеділок V Великоднього тижня
Йн 14, 21–26
Того часу Ісус сказав своїм учням: “Хто має Мої заповіді та зберігає їх, той Мене любить. А хто Мене любить, того полюбить і Мій Отець, і Я любитиму його, і явлю йому себе”.
Каже Йому Юда, — не Іскаріотський: “Господи, і чому ж це так, що Ти маєш намір нам себе явити, а не світові?”
У відповідь Ісус сказав йому: “Якщо хто любить Мене, той буде зберігати Моє слово; і Мій Отець любитиме його, і Ми прийдемо до нього, і зробимо оселю у нього.
Хто ж не любить Мене, слів Моїх не зберігає. І слово, яке ви чуєте, є не Моє, але Того, хто послав Мене, — Отця.
Це говорив Я вам, перебуваючи між вами.
А Утішитель — Дух Святий, якого Отець пошле в Моє Ім’я, той вас навчить усього і пригадає вам усе, що Я вам сказав”.
З таких слів Христа випливає відразу два висновки. По-перше: Бог так цінує нас, що буде супроводжувати й навчати далі кожного особисто. По-друге: наша зранена гріхом природа так сильно опирається прийняттю вчення Христа, що без допомоги Святого Духа шлях віри взагалі неможливий. Причому навіть важко сказати у якій сфері труднощів більше: адже воля час від часу намагається сказати Богові «ні» й повернутися до божевілля егоїзму, а розум не сприймає або «забуває» заповідане Христом.
Розмова Господа з учнями під час Тайної Вечері ясно показує, що Він добре знає про їхню неспроможність усе взяти до розуму й до серця: «Ще багато чого Я маю сказати вам, але тепер ви не можете знести» (Йн 16, 12). Ісус розуміє і приймає реальний стан справ і вказує шлях виходу із ситуації, яка виглядає безвихідною: «Коли ж прийде Він, Дух Істини, то поведе вас до повної істини» (Йн 16, 13). Господь знає, що дорога віри — це праця, котра вимагає зусиль протягом усього людського життя. Саме тому дар Святого Духа такий важливий. Він приходить, щоб нагадати нам про усе, чого навчав Христос (і що ми «випадково» і регулярно забуваємо), і щоби спрямувати нас до радості вічного життя.
Як виглядають «нагадування» Святого Духа в нашому житті? Він говорить до нас за допомогою совісті. Він раптом розгортає нам Святе Письмо на потрібній сторінці. Він організовує для нас «випадкові» зустрічі з потрібними людьми. Це Він наповнює наші серця натхненням під час молитви. Це Він робить нас здатними любити та прощати. Сьогодні подякуймо Святому Духові за Його діяння в нашому житті та просімо про ще більшу Його силу, керівництво та любов, щоб, «народившися згори» (пор. Йн 3, 3–6), ми могли жити як діти Божі.
«Святий Духу, я прагну ще більше Твоєї присутності в моєму житті! Даруй мені надію, зміцни віру, розпали серце Твоєю любов’ю!»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
