Роздуми над Словом Божим на на свято св. Матія, Апостола
Діян 1, 15–17. 20–26
І ставши тими днями Петро серед братів, — зібралось їх разом яких 120, — промовив: «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса. Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього. Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий. Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли Він від нас вознісся, — щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння». І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія. І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце. І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.
Читаючи про те, як Ісус подорожував від одного селища до іншого, ми часто уявляємо Його в оточенні тільки дванадцяти апостолів. Забуваємо про інших людей, які також ішли за Христом. У сьогоднішньому фрагменті з Діянь Апостолів дізнаємося, що, коли Петро говорив «серед братів», поряд знаходилося близько ста двадцяти чоловік (див. Діян 1, 15-16). Можна припускати, що ці люди також супроводжували Христа під час Його громадського служіння. Саме від Петра ми дізнаємося, що Матій — один із тих, хто був із апостолами весь час, коли з ними тісно спілкувався Господь Ісус (пор. Діян 1, 21).
Апостольський жереб випав на Матія, а що сталося з рештою? Ми нічого не знаємо про них, але можемо стверджувати, що вони настільки повірили Христу, що залишили свою роботу, будинки й родини, пішли за Господом, слухали Його і бачили знаки. Після Воскресіння вони були серед тих людей, які започаткували першу християнську громаду і «постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах» (Діян 2, 42).
Ці безіменні учні стали першими у довгій низці «незнаних» святих. Тільки уяви собі, скільки мільйонів людей протягом усіх століть пройшло цим шляхом. Вшановуючи сьогодні апостола Матія, подумай про тих, хто працював у Божому винограднику і приводив інших до віри, навіть ціною власної крові. Матій теж залишився би в тіні, якби жереб випав не йому. Але ми віримо, що він все одно став би святим — тим, хто зустрів Господа, став Його учнем і, як Христос, виконав волю Отця.
«Святий Матію і всі святі, випросіть для мене благодать вірно йти за Ісусом Христом».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
