Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ХХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Ісус сказав учням притчу: «Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму? Учень не більший за вчителя, але, навчившись, кожний буде, як його вчитель. Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш? І як можеш сказати братові твоєму: дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого».
Лк 6, 39–42
На перший погляд, вірші сьогоднішнього Євангелія не пов’язані між собою, але так лише здається. Усі вони стосуються однієї теми, яка висвітлює проблему чистоти совісті та визнання гріха. Ісус закликає вийняти «колоду» з ока (Лк 6, 42), бо лише після цього ми зможемо бути зрячими провідниками для своїх ближніх (див. Лк 6, 39). Господь запрошує нас звертати увагу на власні вади та слабкості характеру, вдало пройти весь «курс навчання» у Його школі та стати подібними до нашого Вчителя (пор. Лк 6, 40).
Коли ми залежні від якогось гріха, то він, наче та колода, затуляє нам навколишній світ. Допоки погоджуємося з власним гріхом чи виправдовуємо його, не шукаємо благодаті примирення з Богом, — ми засліплені й залишаємося незрілими учнями, і такою своєю поведінкою навіть відвертаємо інших від Спасителя.
Та все можна виправити. Бог дав нам дар самоаналізу і Таїнство Сповіді, які допомагають позбутися гріха, що блокує наш духовний зір! Завдяки цим дарам ми все чіткіше вловлюємо різницю між добром і злом, інакше дивимось на ближніх, не зосереджуємося на їхніх вадах, а частіше бачимо в них Христа. У наших серцях зменшується схильність до осуду та розвивається здатність приймати інших і прощати їм.
Крім дару прощення, іспит совісті та визнання гріха є життєво важливими для нашого дозрівання як учнів Христових. Ми стаємо готовими використовувати нові духовні інструменти, яких нам бракувало, і отримуємо благодать змінюватися. За допомогою Таїнства Примирення та завдяки можливості спілкування з Ісусом починаємо бачити речі такими, якими їх бачить Христос, і звільняємося від влади гріха. Згодом стаємо людьми кращими — кращими друзями, сусідами, чоловіками й дружинами — та більш вірними своєму покликанню. Ми отримуємо здатність глибше любити ближніх і вести їх не в прірву, а до Спасителя! Уся ця благодать доступна тобі у сповіді, тож не зволікай із цим святим таїнством зцілення та перемінення.
«Господи, допоможи мені позбутися “колоди”, яка заважає бачити істину, щоб я міг наслідувати Тебе і бути гарним прикладом для інших, Тобі на славу».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.