Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ХХІХ Звичайного тижня, рік ІІ
Господня є земля, її повнота, вселенна та її мешканці. Бо Bін на морях заснував її, і утвердив її на ріках. Хто на гору Господню зійде і хто буде стояти на Його святому місці? Той, чиї безвинні руки й чисте серце; хто не пильнує розумом своїм пустого і не присягає криво. Він матиме від Господа благословення і ласку від Бога свого спасіння. Такий рід тих, які Його шукають, шукають лице Бога Якова.
Пс 24(23), 1–6
Ми, діти нашого Господа, хочемо бачити Його обличчя, доброту і святість, щоби донести цю добру звістку до людей, із якими стикаємося щодня. І тому, в дусі сьогоднішніх читань, пропонуємо таку молитву:
Отож, благаю вас я, Господній в’язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано (Еф 4, 1). Ми прагнемо проживати свої дні у смиренні й лагідності. Нехай ці чесноти супроводжують нас у виконанні щоденних обов’язків і справ. Господи, допоможи нам смиренно йти шляхом удосконалення й навіть приймати критику, яка здається необґрунтованою. Допоможи надавати перевагу Твоїм планам на день, щоб ми могли жити і рухатися в єдності з Тобою.
У повноті покори й лагідності, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові (Еф 4, 2). Чи можемо ми виконати цю постанову тоді, коли наші ближні занадто галасливі та нестримні — чи, навпаки, занадто повільні, або їхній шлях пролягає далеко від нашого? Допоможи нам, Господи, терпеливо чекати, поки Ти творитимеш чудеса в їхніх серцях і думках. Допоможи бути терпеливими в молитві, піклуватися про них і любити навіть тоді, коли бачимо в них найгірше. Отче Небесний, вони живуть на землі, яку Ти створив, і є Твоїми дітьми. Допоможи нам сьогодні побачити й повірити, що Ти любиш усіх своїх дітей.
Господи, ми стараємося зберігати єдність духа зв’язком миру (пор. Еф 4, 3). «Прийшов звістувати мир вам, що були далеко, і мир тим, що були близько» (Еф 2, 17). Боже, допоможи нам, щоб ми сьогодні несли мир у цей світ як свідки Твого миру, яким Ти наповнюєш наші серця. Заохочуй нас постійно шукати Твого миру та берегти його.
Господи, ми бо одне тіло, один дух, а й в одній надії нашого покликання, яким ми були візвані (пор. Еф 4, 4). Ми віримо, що є один Господь, через Котрого існуємо й завдяки Котрому все було створено. Ти закликав нас, Отче, до однієї віри та одного Хрещення, щоб пізнати, любити Тебе та служити Тобі. Тож нехай ми завжди житимемо в єдності, яка долає всі відмінності та розбіжності.
«Господи, допоможи нам бути людьми, які завжди прагнуть Тебе й до Тебе».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.