Сумна реальність гріха в Церкві, тобто в кожному з нас, запрошує кожного до серйозної переміни життя, довірившись Господу, який оновлює нас у любові, — зазначив Папа під час загальної аудієнції.
«Святість не є чимось виключно практичним, так ніби її можна звести до якогось етичного зобов’язання — навіть великого; вона стосується самої суті християнського життя, як особистого, так і спільнотного». Слова Папи наводить Vatican News.
Катехиза під час загальної аудієнції 8 квітня 2026 року була присвячена темам святості та євангельських рад у Церкві. Папа продовжив серію повчань, заснованих на Догматичній конституції «Lumen gentium» Другого Ватиканського Собору.
Святість — не привілей небагатьох, а обов’язок усіх
На початку Папа нагадав, що «кожен з нас покликаний жити в Божій благодаті через практикування чеснот та уподібнення до Христа». Лев XIV зазначив: «Святість — це не привілей вибраних, а дар, який зобов’язує кожну охрещену людину прагнути досконалості в любові, тобто до повноти любові до Бога та ближнього».
Суть святості — це любов, до якої покликані всі віруючі. А її найвищим ступенем — як і в ранні часи Церкви — є мучеництво. Другий Ватиканський Собор нагадує, що «кожен віруючий повинен бути готовим сповідувати Христа навіть до пролиття крові». Таке було протягом усієї історії християнства, і так є й сьогодні. Готовність християн свідчити стає конкретною щоразу, коли віруючі виражають свою віру і любов через справи на благо справедливості в суспільствах.
Автентичність Церкви — святість усіх охрещених
Через таїнства, і особливо Євхаристію, зростає святість життя; кожна людина уподібнюється до Христа, який є взірцем та мірою святості. «Він освячує Церкву, Главою та Пастирем якої Він є: із цього погляду, святість є Його даром, який проявляється в нашому повсякденні щоразу, коли ми приймаємо Його з радістю та відповідаємо з відданістю», — сказав Святіший Отець.
Богопосвячені — свідчення загального покликання до святості
Папа наголосив, що богопосвячене життя відіграє вирішальну роль у роздумах про святість членів Церкви. Воно є «пророчим знаком нового світу, пережитого тут і зараз в історії». Знаками Царства Божого, вже присутнього в таємниці Церкви, є євангельські ради: бідність, чистота і послух, — які формують кожний досвід богопосвяченого життя. Це знаки, які зовні «обмежують свободу», але «звільняють дари Святого Духа», уможливлюючи повне посвячення Господу Богу.
«Євангельські ради виражають повну участь у житті Христа, аж до хреста: саме через жертву Розп’ятого ми всі відкуплені та освячені», — сказав Святіший Отець. Завдяки Пасхальній таємниці Господа Ісуса ми знаємо, що «немає людського досвіду, якого Бог не відкупив би».
«Благодать, яка навертає та перемінює життя, цим зміцнює нас у кожному випробуванні, вказуючи нам як мету не далекий ідеал, а зустріч із Богом», — зазначив Лев XIV.
фінансово.
Щиро дякуємо!
