Літургійні читання на 24 червня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Свв. апп. Вартоломея й Варнави

Апостол
Рим 1, 28 – 2, 9

28 Оскільки вони вважали за не­по­трібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розу­мо­ві, щоби чинили те, чого не ли­чить. 29 Вони сповнені всякої не­прав­ди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, супе­ре­чок, підступу, поганих звичок, пліт­карства; 30 вони наклепники, богоне­на­висники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непо­кірні батькам, 31 нерозумні, зрадливі, безсер­деч­ні, [непримиренні], немило­сер­дні. 32 Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.

1 Тому немає оправдання тобі, будь-яка людино, котра осуджуєш, — бо в чому осуджуєш іншого, в тому сама себе осуджуєш, адже робиш те саме, що осуджуєш. 2 Ми ж знаємо, що є спра­вед­ли­вий Божий суд на тих, хто таке робить. 3 Людино, невже ти вважаєш, що уникнеш Божого суду, осуджуючи інших за те, що сама робиш? 4 Або нехтуючи багатством Його доброти, лагідності й довго­тер­пін­ня, не знаєш, що доброта Божа веде тебе до покаяння? 5 Через власну черствість і нероз­каяність серця збираєш собі гнів на день гніву і виявлення спра­вед­ли­вого Божого суду. 6 Він відплатить кожному згідно з його вчинками: 7 тим, хто настирливістю в доб­рих ділах шукає слави, честі й нетлін­ня, — вічне життя, 8 а сварливим і тим, хто противиться правді, але віддається не­прав­ді — лють і гнів. 9 Страждання і горе кожній душі лю­дини, яка чинить зло, — насам­пе­­ред юдеєві, потім грекові;

Євангеліє
Мт 5, 27-32

27 Ви чули, що було сказано: “Не чини перелюбу”. 28 А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. 29 Якщо ж твоє праве око спо­кушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх чле­нів, аніж щоб усе твоє тіло було вки­ну­те до ге­єни. 30 І якщо твоя права рука спо­кушає тебе, — відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби заги­нув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни. 31 Сказано було: “Хто розве­деть­ся зі своєю дружиною, нехай дасть їй розвідного листа”. 32 А Я кажу вам, що кожний, хто роз­лучається зі своєю жінкою, — за винятком випадку розпусти, — той штовхає її на перелюб; і хто одру­­жується з розлученою, той чи­нить перелюб.

Апостолів:

Апостол
Ді 11, 19-26. 29-30

19 Ті, хто був розсіяний через ути­ски, які виникли в зв’язку зі Сте­паном, пішли до Фінікії, Кіпру й Анті­­о­хії, не проголошуючи слова ні­ко­му, крім юдеїв. 20 Між ними були деякі люди з Кіпру та Киринеї, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, проповідуючи Євангеліє Господа Ісуса. 21 І Господня рука була з ними; тож велика кількість тих, які по­ві­рили, навернулися до Господа. 22 Вістка про них донеслася до Єру­салимської Церкви. І вони по­сла­ли Варнаву, щоби пішов до Антіо­хії. 23 Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа, 24 оскільки він був доброю лю­ди­ною і сповнений Духа Святого та віри. І багато людей приєдналося до Господа. 25 Він пішов у Тарс, щоб відшу­ка­­ти Савла. 26 А знайшовши, привів до Ан­тіохії. Сталося, що вони цілий рік зби­ралися в Церкві, навчаючи вели­ку громаду. Вперше в Антіохії учнів почали називати християнами.
29 Тоді постановили учні, кож­ний з них, по спроможності на­ді­слати допомогу братам, які жили в Юдеї. 30 Це й зробили, відправивши до старших через руки Варнави і Сав­ла.

Євангеліє
Лк 10, 16-21

16 Хто слухає вас, — той Мене слу­­хає, а хто гордує вами, Мною гордує; хто ж гордує Мною, гордує Тим, хто послав Мене». 17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: «Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!» 18 А Він сказав їм: «Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав. 19 Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить. 20 Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радій­те, що імена ваші записані на небе­сах». 21 Тієї години Ісус звеселився Свя­тим Духом і сказав: «Про­слав­ляю Те­бе, Отче, Господи неба й землі, бо при­ховав Ти це від премудрих та ро­зум­них і відкрив це немов­лятам. Так, Отче, бо так було Тобі до впо­до­­би.

Біблійні роздуми