Наші добрі справи — вдячність Богові, а не спроба відкупитися

Роздуми над Божим Словом на суботу ІІ Звичайного тижня, рік І

Брати! Була збудована перша скинія, яка називається Святе, у якій були світильник, стіл і хліби покладання. За другою заслоною — скинія, що називається Святе Святих. А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більшу, досконалішу, нерукотворну скинію, що не належить до створених речей; і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення. Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла, то наскільки більше кров Христа, який вічним Духом приніс себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили живому Богові!

Євр 9, 2-3.11-14

Коли маленька дитина має нечисте сумління, це досить легко виявити. Вона уникає зорового контакту і тримається подалі від батьків та «місця злочину». А якщо не вдалося втекти, вона, швидше за все, щосили намагатиметься поводити себе якнайкраще, щоби знову заслужити прихильність батьків. У більшості випадків вони швидко вираховують, що їхній син або донька накоїли, і готові одразу пробачити їм, але часто дитина сама продовжує «карати» себе, зосереджуючись на своїй вині, навіть коли прикру ситуацію вже вичерпано.

Часто саме так і ми ставимося до Бога Отця. Навіть після того, як ми вже визнали свій гріх та отримали відпущення, ми продовжуємо ходити з опущеною головою, впевнені в тому, що Бог залишається незадоволеним нами. Ми продовжуємо носити своє почуття вини, як тягар, та намагаємося полегшити докори сумління, роблячи якомога більше добрих справ, щоби так компенсувати свої погані вчинки. Отже, ми наполегливо працюємо, іноді дуже важко. Але, хоч би як ми старалися, наші зусилля можуть лише замаскувати головну проблему, адже ми «зламали» те, що може відновити лише Бог.

У Посланні до євреїв автор пояснює: справа не лише в тому, що ми робимо. Головне — це те, що вже зробив Ісус! Проливши свою Кров, Він уже здобув нам прощення. Більше того, Він уже очистив нашу совість від того настирливого почуття провини, що постійно смикає нас: «Ти повинен ставати ще кращим. Ти повинен старатися більше». Нам не треба переконувати Бога пробачити або прийняти нас. Наші добрі справи покликані бути вдячністю за зроблене Ісусом, а не спробою зробити побільше добра, щоб «відкупитися» від Бога.

Проливши свою кров на хресті, Ісус відновив нас. Його кров — саме Його життя — змінює все, чого торкається, навіть тебе! Ти можеш ходити у свободі, бо ти вже є дитиною Божою, тобі вже простили кожний гріх та омили тебе силою крові Ісуса.

Який люблячий наш Бог! Який милосердний Спаситель! Як не вклонятися Йому всім серцем?!

«Ісусе, дякую Тобі за Твою кров, яку пролив за мене!»

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»