Тож виходьмо до Нього!

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 2 лютого

Читаємо закінчення Послання до євреїв, де викладено етичні заохочення щодо поведінки, належної тим, хто вірує в Ісуса, які разом становлять одну Церкву. Давайте повернемося на кілька стихів назад.

За допомогою кількох натяків на єврейське святкування відкуплення (див. Євр 9,7; Лев 16) апостол згадує, що робив первосвященик, коли спалював за табором тіла жертовних тварин. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом (Євр 13,12).

Тож виходьмо до Нього (Євр 13,13) — розвиваючи цей контекст: поза давній храм, літургію, поведінку та життєві вибори. До Ісуса (нового храму, нового священика і нової жертви), щоби в Ньому утворити новий Народ.

Тому ми приносимо жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я (Євр 13,15). Але до цієї жертви хвали треба додати дар милосердя (див. Євр 13,16). У відносинах між братами треба розвивати щиру приязнь і послух наставникам, щоб вони могли дбати про всіх із радістю, виконуючи своє служіння.

Останні два стихи цього уривку підсумовують богословські теми Послання до євреїв. Бог миру приготував вічний завіт через воскресіння Ісуса. Він визнав цей вічний союз у крові, пролитій з любові. У нас, що віримо в Ісуса, цей завіт закарбований в серцях. Наш шлях — це шлях учинків миру та волі Божої. Ми йдемо ним за допомогою Ісуса, уподібнюючись до Нього. У цих стихах ми можемо відчитати літургійне завершення промови-проповіді, виголошеної в попередніх розділах. Отже, просімо сьогодні благодаті віддати Богові шану нашим конкретним життям, милосердним служінням та пробаченням для всіх.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com