Роздуми над Божим Словом на середу VII Великоднього тижня
Того часу, підвівши очі до неба, Ісус молився і казав: «Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми. Коли Я був з ними, Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. Нині ж до Тебе Я іду, і кажу це у світі, щоб вони мали Мою радість, виповнену в них.
Я дав їм Твоє Слово, та світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від лукавого. Вони не від світу, як і Я не від світу.
Освяти їх в істині; Слово Твоє — то істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. За них Я посвячую себе, щоб і вони були освячені в істині».
Йн 17, 11-19
Ти коли-небудь думав про інших людей, про всіх тих, хто читає ці медитації разом із тобою? «Слово між нами» читають у понад ста країнах світу вісьмома мовами. Це означає, що люди в усьому світі приєднуються до тебе в молитві вже зараз! Різні та розкидані по всьому світу, всі ми разом наближаємося до Господа. Єдність серед різноманіття!
Перші учні Ісуса також були різними. Але що в них було спільного? Як і нас, їх пов’язувало бажання наслідувати Христа. Попри різні професії, різний соціальний статус і темперамент, вони залишилися разом завдяки своїй вірі та любові до Господа. І Він навчав їх і допомагав їм любити одне одного, пануючи над своїми обмеженнями та відмінностями. Але під час Останньої Вечері актуальним було питання: чи витримає їхня єдність Його відхід?
Ось чому Ісус молився про єдність для них (див. Йн 17 ,11). Він знав, що спільнота учнів зіткнеться із серйозними проблемами після Його відходу. Знав, що Його арешт призведе до того, що вони втечуть і розбіжаться, але Його Воскресіння знову зблизить їх. Знав, що Святий Дух зійде на них та об’єднає в Церкву. Але Він також передбачав, що між ними поставатимуть суперечки, і що їм доведеться докласти великих зусиль заради збереження своєї єдності. Це буде важкий виклик, тому Він молився за них.
Але Архієрейська молитва Ісуса стосувалася не лише перших учнів; вона стосується всього Тіла Христового — його перших учнів, нас та всіх, хто ще має прийти (див. Йн 17, 30). Навіть сьогодні, через дві тисячі років, ми залишаємося єдиною, святою, соборною та апостольською Церквою. І так само, як було з апостолами, між християнами часто виникають суперечки та зникає єдність, тож нам потрібно продовжувати працювати над її поверненням.
Як ми можемо сприяти справі зцілення та єдності Тіла Христового? Зробивши молитву Ісуса своєю власною. Візьмімо Церкву до нашого серця, молячись одне за одного і навіть за тих, хто дуже відрізняється від нас. Пробачмо тим братам і сестрам, що нас кривдили, і шукаймо шляху поєднання та примирення. Нехай Дух Господній запанує в нас та будує єдність у нашому різноманітті!
«Отче, зішли на нас свого Святого Духа! Об’єднай нас, Господи».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
