Роздуми над Божим Словом на вівторок ІХ Звичайного тижня, рік І
У ніч П’ятдесятниці, поховавши померлого, я, Товит, увійшов на своє подвір’я й ліг коло надвірного муру, обличчя ж моє було відкрите з-за спеки.
Не знав я, що зверху наді мною були горобці на мурі, — і їхнє лайно, ще тепле, впало мені на очі й навело більма. Ходив я до лікарів, щоб вилікуватись, та що більш вони намащували мені очі маззю, то більше мої очі сліпли на ті більма, аж поки зовсім не осліпли. Отак нездужав я на очі чотири роки. Усі мої брати побивались навколо мене, а Ахіяхар утримував мене два роки, поки він не пішов до Елімаїди.
Того часу моя жінка Анна робила всілякі жіночі роботи й посилала їх працедавцям, що їй за те платню давали. Сьомого дня місяця Дістра вона відтяла скінчену тканину й відіслала панам, які виплатили їй усю платню та ще й додали поверх неї козенятко.
І от коли прийшла додому, почало те козенятко блеяти. Покликав я її й спитав: «Звідкіля те козенятко? Чи воно, бува, не крадене? Віддай його назад працедавцям, бо ми не маємо права їсти крадене».
А вона до мене: «Та ж мені його дали поверх платні!»
Але я не йняв їй віри й наказав віддати його працедавцям. Мені соромно було за неї. Тоді вона мені сказала:«І де вони оті твої милостині? Де вчинки твоєї праведності? Ось усе стало зрозумілим про тебе».
Тов 2, 9-14
Дослідники вважають, що Книга Товита, фрагменти якої ми читаємо на цьому тижні, належить до літературного жанру. Чому ж вона увійшла до Святого Письма? Тому що завжди актуальні істини про подружжя, сімейне життя та страждання вона висвітлює в Божому світлі, показує їхній прихований сенс.
Сьогоднішня історія нагадує нам, що жодна сім’я не є ідеальною. Дружина Товита, Анна, критикує чоловіка, коли йому й так важко (див. Тов 2, 14). І Товит, і Анна сильно непокояться про безпеку свого сина Товії (див. Тов 5, 18-19). Їхня майбутня невістка Сара задумує самогубство (див. Тов 3, 10). Інакше кажучи, герої цієї книги — звичайні люди з багатьма проблемами, як і всі ми.
Історія Товії показує нам, як важливо залишатися вірними Богові в молитві за будь-яких обставин. У моменти великої непевності Товія і Сара взивають до Господа (див. Тов 3, 1-15). Вони просять, щоб Він урятував і допоміг, і продовжують жити життям, зосередженим на Богові. І Бог втручається, посилаючи архангела, який стає для родини вісником Божої волі та провідником (див. Тов 3, 16-17).
Подружжя Товії та Сари закликає нас із вірою віддати свої сім’ї Господу й показує важливість прослави Бога в час випробувань. Тож насолоджуйся цією живою сімейною хронікою і, за прикладом родини Товита, молися й покладайся на люблячого Бога, який знає про всі твої випробування.
«Господи, віддаю свою сім’ю у Твої люблячі руки. Веди всіх її членів до виконання Твоєї святої волі».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»