Престол благодаті

Роздуми над Божим Словом на ХХІХ Звичайну неділю, рік Б

Навіть найближчі апостоли Ісуса Христа не розуміли Його. Яків — перший єпископ Єрусалима, та Йоан — улюблений учень, ще не побачили істинного обличчя Господа. Вони гадали, що Ісус іде до Єрусалима, щоб відновити Царство Ізраїлю. Сини Заведея очікували, що Месія посяде трон свого прабатька Давида і царюванню Його не буде кінця, у величі та славі. Наближаючись до святого міста, вони сказали Йому: «Зроби нам так, щоб ми — один праворуч Тебе, а інший ліворуч — сиділи в славі Твоїй».

Яків та Йоан були покликані від самого початку. Ці двоє братів із готовністю вирушили за Господом, залишивши свого батька та рибальську справу всього свого життя. Вони стали свідками знаменних подій: воскресіння дочки Яіра та преображення Божого Сина на горі Тавор. Учитель сам відрізняв Якова та Йоана від решти апостолів. Їм було зрозуміло, що Ісус Христос до чогось їх готував. З Ісусом вони пройшли весь шлях, серед численних небезпек та переслідувань. Яків і Йоан пережили бурі нерозуміння, неприйняття, осудження та відкинення. Разом із Господом вони перенесли всі пастки, змови та переслідування первосвященників, книжників і фарисеїв.

Тепер сини Заведея вважали, що час трудів і жертв завершено, а настає час нагород і царювання. Після нелегких трьох років, пережитих з Улюбленим Учителем, вони не бажали тільки собі славних престолів, але щиро прагнули, щоб їхній Господь нарешті прославився, а вони могли бути поруч із Ним у Його сяйві. Ці апостоли завжди були поруч, постійно близько біля свого Вчителя. І тепер вони виразили прохання справжньої любові — бути праворуч і ліворуч, аби тільки ближче до єдиного Улюбленого.

Господь не відкинув їхнього прохання, як колись Він відкинув клопотання Петра, суворо його скартавши. На відміну від Петра, Яків і Йоан не заперечували шляху страждань, і, незважаючи на труднощі, хотіли бути близько свого Господа: Чи можете ви пити ту чашу, котру Я п’ю, і хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся?» Вони сказали Йому: «Можемо!» Тому Ісус пропонує їм щось більше — досконаліший шлях любові та з’єднання. Він запрошує братів до своєї чаші й до власного хрещення. Яків із Йоаном пропонували Господу розділити Його славу; Ісус же запрошує їх розділити всю Його долю.

Христос запросив їх до Гетсиманського саду, де прийняв чашу страждання з рук ангела. Вони бачили початок Його хрещення, яке покрило голову Ісуса кривавим потом. Спаситель приготував їх та запросив до більшої єдності з собою. Яків став першим мучеником серед апостолів: І якщо хтось між вами хоче бути першим, нехай буде для всіх рабом. Ірод Антипа наказав відрубати йому голову мечем під час першого переслідування християн у Єрусалимі. З усіх апостолів тільки смерть Якова описана у Новому Завіті! Він помер, як і Христос, у Святому місті, розділивши долю свого Вчителя. І тільки Йоан, єдиний з-поміж усіх апостолів, стоятиме під хрестом, — а праворуч і ліворуч Ісуса будуть місця, приготовані розбійникам. Яків виразить найбільшу любов і найвищу єдність у відданні життя: Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів життя своє віддає (Йн 15,13). Йоан постійно зростатиме у любові близько серця Господа: на Тайній Вечері, біля підніжжя хреста, поруч із Матір’ю Ісуса.

Шлях до слави пролягає через терни. Христос тричі заповідав, що після принизливої муки та смерті настає підняття і слава воскресіння. Ісус навчав, що до єдності з Ним у славі завжди веде дорога випробування і страждання. Подібно до нас [Він] був випробуваний у всьому, за винятком гріха. Тому приступаймо сміливо до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги (Євр 4,16). Ось яких престолів ми повинні бажати: престолів благодаті та своєчасної допомоги, щоби знести всі випробування без гріха та з’єднатися з Господом у Його славі, щоб бути близько Нього.

Фото David Mark з сайту Pixabay