За словами батьків блаженного, це «його найцінніший спадок».
У книжці «Originali o fotocopie» («Оригінали чи фотокопії») о. Джорджо Марія Карбоне ОР пояснює значення цього революційного вислову молодого блаженного, який помер у віці 15 років.
«Вір і їж»
«Автострада до Неба» — це, на думку домініканця, чудова метафора, яка свідчить про те, що Карло Акутіс зрозумів суть нашої віри і зміг висловити це образом, який промовляє до всіх.
Бо Євхаристія — це джерело і вершина християнського життя. Як і поєднання у благодаті, єднання в Євхаристії — це «початок вічного життя. […] Любов поспішає створити стосунки, які не матимуть кінця».
Тому Євхаристія — це та «автострада», яка відчиняє навстіж двері до Бога. В ній Ісус Христос стає хлібом, стає вином і каже: «Я — пожива для душ: вір і їж, бо не переміниш Мене в себе, як це робиш із їжею для тіла, а перемінишся в Мене».
Автострада до Неба
Щоб іще краще пояснити цей вислів, о. Карбоне порівняв Євхаристію з нашою щоденною їжею.
У процесі поглинання їжі ми, як істоти вищого порядку щодо рослин і тварин, перетравлюємо те, що з’їдаємо: макарони, м’ясо, овочі, рибу тощо. Подрібнену їжу наше тіло частково перетравлює і засвоює.
Так само, коли ми приступаємо до Причастя, Ісус Христос, присутній у Гостії як істота вищого порядку, Господь усіх живих створінь, вбирає нас у себе, перетворюючи в частину свого Тіла, своєї Крові.
Саме тому Євхаристія, як і широка, зручна автострада, дозволяє кожному з нас легше і швидше дістатися до нашої мети — до Раю.
Як у «Володарі перснів»
Метафору Карло Акутіса «автострада — Євхаристія» можна порівняти з образом, який Толкін використав у «Володарі перснів», щоб підкреслити важливість Євхаристійного хліба:
«Однак лембас не заспокоював його апетиту, тому Сем не раз із тугою згадував різні страви і мріяв про звичайний хліб і м’ясо. Попри це, хліб ельфів мав велику силу, тим паче що мандрівники споживали зараз тільки його, без іншої їжі. Він живив їх, давав їм сили для життя, зміцнював їх до зусиль, на які не була не здатна жодна смертна істота без такої допомоги» (Дж. Р .Р. Толкін, «Повернення короля»).