Літургійні читання на 22 лютого (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Віддання Стрітення.
Св. муч. Никифора

Апостол
1 Йо 3, 10-20

10 Так виявляються Божі діти і діти диявола: кожний, хто не чи­нить істини, той не від Бога, як і той, хто не любить свого брата.
11 Адже це та звістка, яку ви чули від початку: щоб ми любили одне од­ного; 12 не так, як Каїн, котрий був від лу­ка­вого й убив свого брата. З якої при­чини він убив його? Тому що його ді­ла були злі, а діла брата — праведні.
13 Не дивуйтеся, брати [мої], ко­ли світ вас ненавидить. 14 Ми знаємо, що ми перейшли від смерті до життя, бо любимо бра­тів. А хто не любить [брата], той пе­ре­буває в смерті. 15 Кожний, хто ненавидить свого брата, той убивця. А ви знаєте, що жодний убивця не має в собі віч­­ного життя, яке б у ньому перебу­вало.
16 Ми пізнали любов з того, що Він поклав Свою душу за нас; і ми ма­ємо класти душі за братів. 17 А хто має багатство світу й бачить, що його брат у нестатках, та за­чиняє своє серце від нього, то як же може Божа любов перебувати в та­кому? 18 Дітоньки [мої], любімо не сло­вом та язиком, але ділом та прав­дою! 19 З цього довідаємося, що ми від правди, і заспокоїмо перед Ним наше серце, 20 бо коли звинувачує наше сер­це, то Бог більший від нашого сер­ця і знає все.

Євангеліє
Мр 14, 10-42

10 Юда Іскаріотський, один з два­надцятьох, пішов до перво­свя­щеників, щоб видати їм Його. 11 А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час ви­дати.
12 Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні го­ворять Йому: Де Ти хо­чеш, щоб ми пішли приготувати пас­­­ху, аби Ти спожив? 13 Він посилає двох своїх учнів і ка­же їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечи­ко­ві воду, — ступайте за ним. 14 Куди він увійде, скажіть гос­подареві того дому, що Вчитель ка­же: Де Моя світлиця, в якій Я буду спо­живати з Моїми учнями пас­ху? 15 І він вам покаже велику кім­на­ту: прибрану, готову; там ви і при­го­туйте для нас. 16 І відійшли учні, й прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, — і приготували пасху.
17 А коли настав вечір, Він при­йшов з дванадцятьма. 18 І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене. 19 Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?] 20 Він же сказав їм: Один з два­над­цятьох, хто вмочає зі Мною в од­ній мисці. 21 І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій лю­дині, через яку Син Людський бу­де виданий. Краще було б тій людині не народитися!
22 Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє! 23 І взявши чашу, Він віддав по­дяку, подав їм — і всі пили з неї. 24 І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проли­ва­єть­ся за багатьох. 25 Запевняю вас, що більше не бу­ду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!
26 І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору. 27 І каже їм Ісус: Всі ви споку­си­те­ся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці. 28 Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галілеї. 29 А Петро сказав Йому: Хоч і всі спо­кусяться, але не я! 30 Та Ісус йому сказав: Запевняю те­бе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі від­речешся від Мене! 31 Однак він ще сильніше запев­няв: Хоч мав би я померти з Тобою, — все рівно не відречуся від Тебе! Так само говорили і всі інші.
32 І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся. 33 Він узяв із Собою Петра, Якова та Йоана і почав сумувати й три­во­жи­тися, 34 та казати їм: Смертельним сму­тком охоплена душа Моя, — зали­шай­теся тут і пильнуйте! 35 Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це мож­ливо, оминула Його ця година. 36 І Він казав: Авва, Отче! Для Те­бе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хо­чу, але те, що Ти! 37 Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симо­не, ти спиш? Чи не міг ти попиль­нувати однієї години? 38 Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьо­рий, а тіло немічне! 39 І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова. 40 А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, — та й не мали що відпо­вісти.
41 Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? До­сить, прийшла година: і ось, Син Люд­ський видається в руки гріш­ни­­ків. 42 Вставайте, ходімо! Вже піді­йшов Мій зрадник!

Біблійні роздуми