Роздуми над Божим Cловом на свято Стрітення Господнього
«Не побачить смерті, перш ніж побачить Помазаника Господнього». Як можна зрозуміти таку дивну обіцянку, дану Богом Симеонові?
Невже все життя цього старого чоловіка було спрямоване на очікування народження Ісуса?
Йому достатньо було побачити дитятко Ісуса, щоб сповнитися миром і втішитись, спокійно і в радості померти. Місія життя виконана: «Я зустрів Ісуса, я врятований».
Симеон не потребував ні чудес, ні зцілень, ні знаків абощо. А я зміг би задовольнитись лише присутністю Ісуса-дитятка? Чи насправді для мого щастя цього недостатньо? Я стільки всього потребую: і гарного чоловіка (дружини), і дітей слухняних, і жити десь треба, і коштів завжди бракує. «Боже, допомагай», — говоримо ми в молитвах.
Народження Ісуса є народженням нового життя в тобі. І Симеон про це знав. І він готовий був умерти, щоб отримати це життя в Ісусі.
Про що ви думаєте, коли тримаєте на руках дитину? Ви тішитесь її присутністю, вона викликає в вас почуття любові, милосердя? Чи навпаки — ви плануєте вигоду, яку вона принесе вам у майбутньому?
Власне так і з Богом. Ми вже зараз можемо радіти від перебування з Ним, не чекаючи все життя чуда, не вимагаючи матеріальних забезпечень чи фізичних зцілень. Бути в простоті, у своїй немочі, але з Богом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
