Греко-католицький календар
Неділя 7-ма по Зісланні Святого Духа.
Отців шести вселенських соборів.
Св. муч. Якинта, що в Амастриді.
Св. муч. Еміліяна
Апостол
Рим 15, 1-7
1 Ми, сильні, повинні носити немочі слабких і не догоджати собі. 2 Кожний з нас нехай догоджає ближньому — для його добра, для збудування. 3 Адже й Христос не догоджав Собі, але як написано: Зневага тих, які зневажали Тебе, впала на Мене. 4 А все, що раніше було написане, написане для нашого навчання, щоби через терпіння і втіху з Писання ми мали надію. 5 Бог терпіння і втіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою — за прикладом Ісуса Христа, 6 щоб однодушно, одними вустами, ви славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа. 7 Тому приймайте одне одного, як і Христос прийняв вас до Божої слави.
Євангеліє
Мт 9, 27-35
27 А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: «Помилуй нас, Сину Давидів!» 28 Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: «Чи ви вірите, що Я можу це зробити?» Вони відповіли Йому: «Так, Господи!» 29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: «Нехай вам станеться за вашою вірою!» 30 І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: «Глядіть, щоб ніхто не довідався!» 31 Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
32 А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого. 33 Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: «Ніколи не було такого в Ізрáїлі!» 34 А фарисеї говорили: «То князем бісівським виганяє Він бісів».
35 Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу.
Отців:
Апостол
Євр 13, 7-16
7 Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти серця благодаттю, а не стравами, від чого не отримали користі ті, які так живуть. 10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать наметові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити народ своєю кров’ю, постраждав поза брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, 14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. 15 Отже, через Нього завжди приносьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Його Ім’я. 16 Не забувайте про доброчинність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.
Євангеліє
Йо 17, 1-13
1 Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прийшов час. Прослав свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. 2 Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. 3 Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, кого Ти послав, — Ісуса Христа. 4 Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати. 5 А тепер Ти прослав Мене, Отче, в себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав.
6 Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. 7 Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. 8 Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. 9 Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; 10 і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. 11 Я більше не є у світі, а вони у світі; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми. 12 Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. 13 Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали повноту Моєї радості.