Літургійні читання на 13 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці

Апостол
2 Кор 12, 20 – 13, 2

20 Та боюся, аби ча­­сом, коли прийду, не знайти вас такими, якими б не хотів, і щоб сам не був для вас таким, якого б ви не бажали. Щоб не було сварок, заздрощів, обурен­ня, суперництва, обмов, пліток, пихи, безладдя; 21 щоби знову, коли прийду, не впо­­корив мене мій Бог перед вами, і я не оплакував би багатьох, які раніше згрішили та не покаялися в нечистоті, в розпусті, в безсором­но­сті, що їх вчинили.

1 Оце втретє іду до вас. Устами двох або трьох свідків буде ствер­­джене кожне слово. 2 Я попереджав і попереджаю, — як був у вас удруге та й тепер, коли я відсутній, коли прийду зно­ву, то не помилую тих, котрі раніше згрі­шили, як і всіх інших

Євангеліє
Мр 4, 24-34

24 Ісус говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам. 25 Адже хто має, тому дасться, а хто не­ має, то й те, що має, буде забране від нього!
26 І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в зем­лю; 27 і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає. 28 Сама по собі земля родить: спер­шу стебло, потім колос, а тоді — пов­но пшениці в колосі. 29 Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!
30 І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі при­рівняємо його? 31 Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, 32 та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рос­лини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися пта­хи небесні.
33 І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти; 34 без притчі ж не говорив їм, а своїм учням окремо все пояснював.

Богородиці:

Апостол
Євр 9, 1-7

1 Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню. 2 Тож був збудований перший на­мет, у якому були світильник, стіл і хліби покладання, який назива­єть­ся Святе. 3 За другою заслоною — намет, що на­зивається Святе Святих; 4 він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий зо­лотом, у якому містилася золота по­су­дина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту. 5 А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити до­кладно.
6 Згідно з установленням, до пер­шого намету постійно входили свя­щеники, щоб виконувати служін­ня; 7 до другого — один раз на рік вхо­­див лише перво­священик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.

Євангеліє
Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38 А коли вони подорожували і Він cам уві­йшов до якогось села, то одна жін­ка на ім’я Марта прийняла Його. 39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. 40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла». 41 У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопо­чешся багато чим, 42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не від­береться від неї».

27 Сталося, коли говорив Ісус, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: «Блаженна утро­ба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!» 28 А Він відказав: «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!»

Біблійні роздуми