Чи можна, коли сумніваєшся, просити в Бога доказів?

Може, ви колись мали сумніви в існуванні Бога або виконанні Його волі; і, може, ви мали спокусу попросити Його про якийсь доказ. Чи взагалі можна так робити?

У житті трапляються ситуації, які можуть підірвати нашу віру. Можна мати спокусу просити Бога, щоб довів своє існування — у найбільш екстремальних випадках, — або потребу в підтвердженні, що ми діємо правильно.

Святі просять про доказ

Біблія показує нам приклади великих людей віри, які теж мали сумніви та піддавалися ваганням.

Одним із них був Гедеон. У Книзі Суддів ми читаємо: Ангел Господній зійшов, щоби покликати Гедеона і послати його, щоб ішов рятувати народ Ізраїля від мідіян (Суд 6,14). Однак сам Гедеон не мав певності, чи то насправді посланець від Бога, тож наважився просити його про доказ:

Тоді Гедеон сказав: «Якщо я знайшов ласку в очах у тебе, то прошу тебе, дай мені знак, що це ти зо мною розмовляєш» (Суд 6,17).

Гедеон попросив ангела почекати на нього, поки він піде приготувати жертовні дари. Коли він повернувся, ангел торкнувся його жертви:

Тоді ангел Господній кінцем палиці, що тримав у руці, приторкнувсь до м’яса й коржів, і піднявсь огонь із скелі й пожер м’ясо й коржі (Суд 6,21).

Гедеон був вражений, бо усвідомив, що то справді був посланець від Бога:

І побачив тоді Гедеон, що то був ангел Господній і скрикнув: «Горе мені, Господи Боже, бо я бачив ангела Господнього віч-на-віч» (Суд 6,22).

Не спокушаймо Бога

Катехизм Католицької Церкви каже: «Нашим обов’язком щодо Бога є вірити в Нього і свідчити про Нього» (ККЦ 2087) — і застерігає, щоб ми не впадали в тяжкий гріх спокушування Бога «добровільним сумнівом»:

«Спокушування Бога означає випробування словами або вчинками Його доброти і всемогутності» (ККЦ 2119).

Звісно, в нас може з’являтися «недобровільний сумнів». Катехизм пояснює його як «вагання щодо віри, труднощі подолання закидів, пов’язаних із вірою, або неспокій, викликаний її незрозумілістю» (ККЦ 2088).

Такі сумніви треба відкидати!

Довірмося Йому повністю

Бог бере до уваги намір, із яким ми Його просимо про те, чого потребуємо. Християнин повинен молитися до Господа про зміцнення своєї певності й віри; але також повинен боротися, щоби сумніви не нищили його духовності.

Наша воля, наше мислення і наші вчинки мають співдіяти між собою, щоб ми чітко бачили, як Бог діє в нашому житті.

А найважливіше — ми повинні міцно вірити в те, що Бог завжди чуває над нами, зі вдячністю пам’ятаючи про Його могутність, любов і провидіння.

Переклад CREDO за: Моніка Муньос, Aleteia