Проповідь о. Миколи Мишовського на І неділю Великого посту (РКЦ).
«Ісус був приведений Духом в пустелю, аби бути спокушуваним дияволом. І, постивши сорок днів та сорок ночей, Він врешті зголоднів. І підійшов до Нього спокусник, і сказав: «Якщо Ти — Син Божий, скажи, щоби ці камені стали хлібами». У відповідь Він сказав: «Написано: “Не хлібом самим житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст”». Тоді диявол узяв Його до святого міста і поставив на верхівці храму та й каже: «Якщо Ти — Божий Син, то кинься вниз, адже написано, що “своїм ангелам накаже про Тебе, і на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь своєю ногою”». Відповів йому Ісус: «Ще написано: “Не спокушатимеш Господа, Бога свого”». Знову бере Його диявол на дуже високу гору, показує Йому всі царства світу та їхню славу й каже: «Усе це дам Тобі, якщо, впавши ниць, поклонишся мені». Тоді Ісус відказує йому: «Іди геть, сатано! Адже написано: “Господу, Богу своєму, поклонятимешся і Йому єдиному служитимеш!”» Тоді залишив Його диявол; і ось ангели приступили й служили Йому».
Літургійні читання — тут.