У що виростає почуття заздрості

Проповідь о. Миколи Мишовського на п’ятницю ІІ тижня Великого Посту (РКЦ).

«Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував башту, винайняв його виноградарям та й виїхав далеко. Коли ж прийшов час на плоди, послав він своїх слуг до виноградарів, щоб узяти свої плоди. Та виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням. Тоді знову послав інших слуг, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. Нарешті послав до них свого сина, кажучи: «Мого сина вони пошанують». Виноградарі ж, побачивши сина, заговорили між собою: «Це ж спадкоємець; ходімо, вб’ємо його — і спадщина буде наша». І схопивши його, викинули геть за виноградник і вбили. Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим виноградарям?» Кажуть йому: «Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим виноградарям, які будуть віддавати його плоди своєчасно». Каже їм Ісус: «Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: «Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших«? Тому кажу вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити плоди Царства». Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, і намагалися Його схопити, та побоялися людей, бо вони вважали Його за пророка».

Літургійні читання — тут.