Буває дуже цікаво спостерігати за тим, як людина переходить від стану внутрішньої напруженості, що виявляється у напруженості зовнішній, до стану миру і спокою.
Часто так буває, коли пенітент стоїть у черзі, напружено очікуючи на Таїнство сповіді. Але після виходу з конфесіоналу, посповідавшись і отримавши розрішення, людина випромінює внутрішній спокій, який видно навіть на її обличчі.
Приблизно 35 років тому Мері Енн Буднік написала коротку, але чудову книгу про Таїнство сповіді під назвою «Шукаєш миру? Спробуй сповідь!» Вона заохочувала до частого Таїнства сповіді задля миру та освячення членів родини.
Буднік зробила таке проникливе спостереження: коли напруженість і тиск зростали, збільшуючи кількість розбіжностей і сварок у родині, висновок був очевидний: членам родини (усім!) час іти до конфесіоналу. Після доброї сповіді кожного з них між ними знову панував мир.
З теологічної точки зору це логічно і має сенс. Причина проста: до наслідків гріха належать напруженість, метушня, егоїзм, гординя, себелюбство і сварки. Добра сакраментальна сповідь бореться з вищезазначеними негативними плодами гріха.
З огляду на це, чудовою пропозицією для зміцнення святості, злагоди, любові, миру та радості в сім’ї є практика щомісячної сімейної сповіді. Це повинні робити всі: від тата до наймолодшого члена Церкви, який може піти до сповіді. Спробуйте це! Це працює! Чому би сьогодні священникові вашої родини — батькові — не визначити день і годину кожного місяця і не прищепити щомісячну сповідь як звичку для всієї родини?
Святий Хосемарія Ескріва визначив чотири характеристики доброї сакраментальної сповіді, які можуть стати вам у нагоді. Давайте перерахуємо їх, а потім, що важливіше, почнемо їх реалізовувати!
1.Ясність
У своєму «Щоденнику» свята Фаустина Ковальська писала, що Ісус вказав їй на відправну точку ефективної сповіді: це — прозорість, або, якщо завгодно, ясність. Плутанина, каламутність, розмитість, двозначність — це ознаки ворога нашої душі, самого диявола. Ознаки доброго духа — це прозорість і ясність. Тому, коли ви говорите у конфесіоналі зі священником, який представляє Ісуса Христа, Божественного Лікаря, говоріть повільно, чітко, помірковано, щиро і з великою відвертістю. Основним ефектом Таїнства сповіді є зцілення ран, яких ми завдаємо через гріх. Гріх ранить нас; Ісус, Божественний Лікар, зцілює нас. Лікар не зможе зцілити хворого пацієнта, якщо пацієнт не розкриє прозорість і ясність своїх тілесних хвороб. Чим ясніша картина захворювання, тим краще подіє засіб лікування.
2.Лаконічність
Мабуть, найвідомішим святим сповідником у Церкві був святий Йоан Марія Віанней, також відомий як Кюре з Арса. Коли він подолав численні перешкоди, з якими зустрівся, прибувши на парафію, люди почали звідусіль стікатися до його конфесіоналу. Підраховано, що він слухав сповіді протягом 13-18 годин щодня протягом майже сорока років. Його магнетизм як священника, сповідника та живого святого досяг такого рівня, що люди іноді чекали днями, щоб увійти до його сповідальниці. Його біографи зазначали, що він, як правило, не проводив багато часу з кожним каяником. Зазвичай, — але не завжди, тому що завжди є пом’якшувальні обставини, — сповідь займає близько трьох хвилин. Лаконічність означає, що пенітент повинен бути добре підготовлений до своєї сповіді. Що може бути дуже корисно, так це записати свої гріхи перед входом до конфесіоналу. Крім того, ще до зустрічі зі священником каяник мав би докласти зусиль, щоб скласти досконалий акт каяття. Одним словом, 95% доброї сповіді — це те, що було зроблене до того, як пенітент увійшов до сповідальниці.
Основна суть і зміст будь-якої доброї сповіді — це щире, прозоре та стисле визнання власних особистих гріхів. Зважаючи на це, ваша сповідь має бути не сповіддю вашого чоловіка чи дружини, сина, дочки чи свекрухи, а розкаянням у ваших особистих гріхах. Часом може бути так, що ми забагато говоримо, тому що обходимо справжню проблему своїх гріхів. «Лаконічно» означає коротко і по суті: не морочтеся і не кружляйте довкола.
3.Конкретика
Ще одна важлива риса доброї сакраментальної сповіді — це конкретика у вираженні наших гріхів. Слід уникати таких абстрактних виразів: «Я недостатньо хороший… Я міг би бути кращою людиною… Я не досконалий… Я порушив заповіді… Я дуже великий грішник… Я підвів Бога… Мої слова могли би бути кращими… Я такий самий, як і вся маса людства — грішник… Мої гріхи такі ж, як і у всіх». Усе вищезазначене є абстрактним, незрозумілим, туманним, нематеріальним, надзвичайно загальним і позбавленим конкретики. Конкретними прикладами можуть бути такі: «Я пропустив недільну Месу, тому що я ледачий… Я тричі переглядав порнографічні відео по півгодини щоразу… Я вкрав гроші у своєї компанії, тому що я жадібний… Я навмисне напився тричі на вихідних з моїми друзями-алкоголіками». Усі ці зізнання є конкретними і виражають першопричину. Чудово!
4.Завершеність
Таїнство cповіді має бути повним. Катехизм Католицької Церкви, а також Кодекс Канонічного Права вказують, що для того, щоб cповідь була повною, пенітент повинен висповідатися як у кількості своїх смертних гріхів, так і у їх видах, тобто у видах гріха, який було вчинено. Прикладом цього може бути наступне: заручена пара не була на сповіді тривалий час — можливо, рік. Якщо майбутній чоловік не був на Месі протягом року і за цей час вступив у дошлюбні стосунки чи зловживав наркотиками, тоді повна сповідь може бути такою: «Благословіть мене, отче, бо я згрішив, моя остання сповідь була рік тому і це мої гріхи… Я зловживав наркотиками 10 разів; пропустив Месу 52 рази і 15 разів мав дошлюбні стосунки». Така сповідь буде досконалою, як з огляду на тип гріхів, так і на їхню кількість. Тоді він почує такі чудові слова: «Я розрішаю тебе від твоїх гріхів в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь».
Якщо ви скористаєтеся у своїй сповіді цими чотирма характеристиками, тоді Божа сакраментальна благодать зцілення зійде на вашу душу, і ви вийдете з конфесіоналу з миром, який перевершує будь-яке розуміння.
Шукаєте справжнього душевного спокою? Чому би не спробувати хорошу сакраментальну сповідь для всієї родини!
Переклад CREDO за: о. Ед Брум, Catholic Exchange