Проповідь о. Миколи Мишовського на Вербну неділю, рік А (РКЦ).
«Коли наблизились до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів, повелівши їм: “Ідіть у село, що навпроти вас; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене. А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх відішле”. Сталось це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв: “Скажіть дочці Сіону: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і сівши верхи на ослиці та осляті, синові в’ючної ослиці!” Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус: привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них. І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху. Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: “Осанна Синові Давида! Благословен Той, хто йде в Ім’я Господнє! Осанна во вишніх!” Коли Він увійшов у Єрусалим, здригнулося ціле місто, питаючи: “Хто це такий?” А натовп відповідав: “Це — Пророк Ісус, Той, котрий із Назарета галілейського”».
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
