Читання РКЦ

Літургійні читання на Вербну неділю, рік А (РКЦ)

11 Квітня 2011, 18:50 4050

Римо-католицький календар

Вербна неділя

Процесія з вербними гілками
Мт 21, 1-11

+ Слова Євангелія від святого Матея

Коли наблизились до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до  Оливної гори,  Ісус послав двох учнів, повелівши їм: «Ідіть у село, що навпроти вас; відразу  знайдете  ослицю на прив’язі  й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене. А коли хтось  вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх відішле».Сталось це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв: «Скажіть дочці Сіону: Ось, твій Цар  іде до тебе – лагідний і сівши верхи на ослиці  та осляті, синові в’ючної ослиці!»Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус: привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них. І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху. Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: «Осанна Синові Давида! Благословен Той, хто йде в Ім’я Господнє! Осанна во вишніх!»
Коли Він увійшов у Єрусалим, здригнулося ціле місто, питаючи: «Хто це такий?» А натовп відповідав: «Це – Пророк Ісус, Той, котрий із Назарета галілейського».

Слово Господнє

Перше читання
Іс 50, 4-7

Читання з Книги пророка Ісаї

Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить Він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав. Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся. Спину мою віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування. Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся.

Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 22(21), 8-9. 17-18а. 19-20. 23-24 (П.: пор. 2а)

Боже мій, Боже, чом Мене покинув?

Усі ті, які мене бачать, насміхаються з мене, *
шепочуть губами і хитають головою:
«Він поклав надію на Господа! Нехай Він його порятує, – *
нехай його визволить, бо він Йому любий!» 

Мене пси обступили, *
зборище злочинців мене оточило,
вони пробили мої руки і ноги. *
Я можу перерахувати всі мої кості. 

Ділять вони мій одяг між собою *
і за мій плащ кидають жереб.
Ти ж, Господи, не віддаляйся! *
Сило моя, поспіши мені на допомогу. 

Буду Твоє Ім’я моїм братам сповіщати, †
серед зібрання Тебе буду величати. *
Ви, що боїтеся Господа, Його прославляйте!
Всі нащадки Якова, Його славте! *
Хай всі нащадки Ізраїля Його бояться!

Друге читання
Флп 2, 6-11

Читання з Послання святого Павла Апостола до филип’ян

Брати! Ісус Христос, маючи Божу природу, не вважав собі за здобич бути рівним Богу, але понизив себе самого, образ слуги прийнявши, постав у подобі людини, і з вигляду був, як людина; Він упокорив себе, був слухняним аж до смерті, і то хресної смерті. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке всякого іншого імені вище, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і наземних, і підземних; і щоб кожною мовою визнано було, що Ісус Христос – це Господь, Богу Отцеві на славу.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Флп 2, 8-9

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Христос став для нас слухняним аж до смерті, і то хресної смерті.
Тому й Бог звеличив Його та дав Йому Ім’я,яке всякого іншого імені вище.

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Євангеліє
Мт 26, 14 – 27, 66 (довше)

(† – Ісус; Є – євангеліст; К – кілька осіб або натовп; О – інші)

Страсті Господа нашого Ісуса Христа  від  Матея

Зрада Юди

Є. Того часу один із Дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і сказав:
О. Що ви хочете мені дати, і я видам Його вам?
Є. Вони ж відважили йому тридцять срібних шекелів.І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.

Приготування Пасхи

Є. Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали:
К. Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?
Є. Він відповів:
+ Ідіть у місто до такого-то й скажіть йому: “Учитель каже: Мій час близько, в тебе справлю Пасху зі своїми учнями”.
Є. Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували Пасху.

Виявлення зрадника

Є. Коли настав вечір, Він сів до столу з Дванадцятьма і як вони їли, сказав:
+ Воістину кажу вам, що один із вас Мене видасть.
Є. Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому:
О. Чи не я, Господи?
Є. А Він у відповідь сказав:
+ Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, – цей Мене видасть. Щоправда Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, ким Син Людський видається! Краще було б тій людині не народитися.
Є. Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав:
О. Чи це не я, Учителю?
Є. Відповів йому:
+ Це ти сказав.

Встановлення Євхаристії

Є. Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і промовивши благословення, розламав, дав учням і сказав:
+ Беріть, їжте, це – Тіло Моє.
Є. І, взявши чашу і промовивши подяку, подав їм і сказав:
+ Пийте з неї всі, бо це Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів. Та кажу вам, що віднині не питиму з цього плоду виноградної лози аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.
Є. Проспівавши хвалебні гімни, вони вийшли на Оливну
гору.

Провіщення Петрового відречення

Є. Тоді каже їм Ісус:
+ Ви всі спотикнетеся через Мене цієї ночі, бо написано: “Уражу пастиря – і розпорошаться вівці отари”. А після того, як воскресну, Я випереджу вас у Галілеї.
Є. У відповідь Петро сказав Йому:
О. Навіть якщо всі спотикнуться через Тебе, то я ніколи не спотикнуся!
Є. Ісус промовив до нього:
+ Воістину кажу тобі: Цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся.
Є. Каже Йому Петро:
О. Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе!
Є. Так само сказали і всі учні.

Молитва у Гетсиманії

Є. Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже учням:
+ Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.
Є. І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав печалитись і тривожитись. Тоді каже їм:
+ Охоплена смутком душа Моя аж до смерті. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною.
Є. І, пройшовши трохи далі, впав долілиць, молячись і кажучи:
+ Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.
Є. Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять,і каже Петрові:
+ Отак не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух завзятий, а тіло немічне.
Є. Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи:
+ Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.
Є. Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі обважніли. Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова. Тоді приходить до учнів і каже їм:
+ Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників. Встаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник.

Схоплення Ісуса

Є. Він ще говорив, як прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу. А зрадник Його подав їм знак, кажучи:
О. Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!
Є. Він відразу підійшов до Ісуса і сказав:
О. Радій, Учителю! –
Є. та й поцілував Його. Ісус запитав його:
+ Друже, для чого ти прийшов?
Є. А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його. І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо. Тоді каже йому Ісус:
+ Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть. Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів? Як же тоді збудуться Писання, що так має статися?
Є. В той час Ісус промовив до юрби:
+ Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене. Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків.
Є. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.

Ісус перед Каяфою

Є. Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. Петро ж ішов за Ним віддалік аж до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться. А первосвященики і весь синедріон шукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби видати Його на смерть, але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє і кажуть:
К. Він говорив: “Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати”.
Є. Первосвященик встав і сказав Йому:
О. Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?
Є. Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому:
О. Заклинаю Тебе Богом живим, щоб Ти сказав нам, чи Ти Христос – Син Божий.
Є. Ісус йому відповів:
+ Ти сам сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, який буде сидіти праворуч Сили та який йде на хмарах небесних.
Є. Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи:
О. Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви почули богохульство! Як вам здається?
Є. Вони ж у відповідь сказали:
К. Він винен смерті!
Є. Тоді плювали Йому в обличчя та били Його кулаками,
а інші били долонями по щоках і приговорювали:
К. Пророкуй нам, Христе, хто це Тебе вдарив?

Відречення Петра

Є. Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи:
О. І ти був з Ісусом галілеянином!
Є. Але він відрікся перед усіма, промовивши:
О. Не знаю, що ти кажеш!
Є. Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були:
О. Цей був з Ісусом Назарянином!
Є. І знову відрікся з клятвою:
О. Я не знаю цієї людини!
Є. Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові:
О. Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє!
Є. Тоді він почав зарікатися і клястися:
О. Я не знаю цієї людини!
Є. І враз заспівав півень. І згадав Петро сказане Ісусом слово: “Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене”. І, вийшовши геть, він гірко заплакав.

Ісуса ведуть до Пилата

Є. Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб видати Його на смерть; і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.

Смерть Юди

Є. Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних шекелів первосвященикам і старшим, кажучи:
О. Я згрішив, видавши невинну кров.
Є. Вони ж сказали:
К. А що нам до того? Сам дивися!
Є. І він, кинувши, срібняки в храмі, віддалився, та пішов і повісився. А первосвященики, узявши срібняки, сказали:
К. Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові.
Є. Порадившись, вони купили на них Гончарське поле, щоб хоронити там чужинців. Тому те поле досі зветься Полем крові. Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: “І взяли вони тридцять срібняків – вартість Оціненого, – Того, кого оцінили сини Ізраїля,і дали їх за Гончарське поле, як встановив мені Господь”.

Ісус перед Пилатом

Є. Ісус же був поставлений перед правителем. І запитав Його правитель:
О. Чи ти Цар юдеїв?
Є. Ісус відповів:
+ Ти сам кажеш!
Є. Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав. Тоді Пилат каже Йому:
О. Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
Є. Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.

Ісуса відкидає Його народ

Є. На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали. Був же тоді у них відомий в’язень, якого звали Вараввою. Коли вони зібралися, Пилат сказав їм:
О. Кого хочете, щоб я відпустив вам, Варавву чи Ісуса,котрий зветься Христос?
Є. Адже знав, що через заздрощі видали Його. Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати:
О. Не май нічого до того Праведника, бо я багато натерпілася нині уві сні через Нього.
Є. А первосвященики й старші підмовили натовпи, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити. Правитель озвався і сказав їм:
О. Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам?
Є. Вони сказали:
К. Варавву!
Є. Пилат їм відповів:
О. А що я маю зробити з Ісусом, який зветься Христос?
Є. Усі закричали:
К. Нехай буде розп’ятий!
Є. Він же сказав:
О. Яке ж зло Він вчинив?
Є. Та вони ще дужче кричали:
К. Нехай буде розп’ятий!
Є. Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед натовпом і сказав:
О. Невинний я в крові цього! Дивіться самі!
Є. У відповідь весь народ закричав:
К. Кров Його на нас і на наших дітях!
Є. Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.

Терновий вінець

Є. Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію, зібрали біля Нього всю когорту. І, роздягнувши Його, оповили Його багряним плащем та, сплівши вінок з колючої тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи:
К. Радій, Царю юдеїв!
Є. І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові. А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряний плащ, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття.

Розп’яття

Є. Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест. Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище, дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити. А розіп’явши Його, поділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, і, посідавши, стерегли Його там. Над Його головою помістили напис Його провини: “Це Ісус – Цар юдеїв”. Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного – праворуч, другого – ліворуч.

Глузування з Ісуса на хресті

Є. А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами і кажучи:
К. Ти, котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси себе самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста!
Є. Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили:
К. Інших спасав, а себе самого не може спасти?! Він – Цар Ізраїля; нехай зійде тепер з хреста – і повіримо в Нього. Він поклався на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо Він Йому любий, бо адже Він сказав: “Я – Божий Син”.
Є. Так само і розбійники, розп’яті з Ним, дорікали Йому.

Смерть Ісуса

Є. Від шостої години по всій землі настала темрява – аж до дев’ятої години. А близько дев’ятої години Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи:
+ Елí, Елí, лемá савахтáні?,
Є. тобто: “Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?” Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю. І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на тростину і подавав Йому пити. Інші ж казали:
К. Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.
Є. Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.

Всі стають на коліна і певний час стоять мовчки.

Після смерті Ісуса

Є. І ось завіса храму роздерлася надвоє – згори додолу; земля затряслася, камені потріскали, гроби повідкривалися, багато тіл святих, які поснули, воскресли і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом. А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили:
К. Справді Божим Сином був оцей!
Є. Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галілеї, прислуговуючи Йому. Поміж ними була Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, та мати Зеведеєвих синів.

Покладення до гробу

Є. Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса; він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав віддати. Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов. Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробниці. Наступного дня, що після п’ятниці, зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата і кажуть:
К. Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: “Через три дні Я воскресну”. Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: “Він воскрес із мертвих!” – і буде цей останній обман гірший від першого.
Є. Пилат сказав їм:
О. Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте.
Є. Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.

Слово Господнє

Євангеліє
Мт  27, 11-54 (коротше)

Страсті Господа нашого Ісуса Христа  від  Матея

Є. Ісус же був поставлений перед правителем. І запитав Його правитель:
О. Чи ти Цар юдеїв?
Є. Ісус відповів:
+ Ти сам кажеш!
Є. Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав. Тоді Пилат каже Йому:
О. Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
Є. Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.

Ісуса відкидає Його народ

Є. На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали. Був же тоді у них відомий в’язень, якого звали Вараввою. Коли вони зібралися, Пилат сказав їм:
О. Кого хочете, щоб я відпустив вам, Варавву чи Ісуса,котрий зветься Христос?
Є. Адже знав, що через заздрощі видали Його. Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати:
О. Не май нічого до того Праведника, бо я багато натерпілася нині уві сні через Нього.
Є. А первосвященики й старші підмовили натовпи, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити. Правитель озвався і сказав їм:
О. Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам?
Є. Вони сказали:
К. Варавву!
Є. Пилат їм відповів:
О. А що я маю зробити з Ісусом, який зветься Христос?
Є. Усі закричали:
К. Нехай буде розп’ятий!
Є. Він же сказав:
О. Яке ж зло Він вчинив?
Є. Та вони ще дужче кричали:
К. Нехай буде розп’ятий!
Є. Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед натовпом і сказав:
О. Невинний я в крові цього! Дивіться самі!
Є. У відповідь весь народ закричав:
К. Кров Його на нас і на наших дітях!
Є. Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.

Терновий вінець

Є. Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію, зібрали біля Нього всю когорту. І, роздягнувши Його, оповили Його багряним плащем та, сплівши вінок з колючої тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи:
К. Радій, Царю юдеїв!
Є. І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові. А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряний плащ, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття.

Розп’яття

Є. Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест. Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище, дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити. А розіп’явши Його, поділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, і, посідавши, стерегли Його там. Над Його головою помістили напис Його провини: “Це Ісус – Цар юдеїв”. Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного – праворуч, другого – ліворуч.

Глузування з Ісуса на хресті

Є. А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами і кажучи:
К. Ти, котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси себе самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста!
Є. Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили:
К. Інших спасав, а себе самого не може спасти?! Він – Цар Ізраїля; нехай зійде тепер з хреста – і повіримо в Нього. Він поклався на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо Він Йому любий, бо адже Він сказав: “Я – Божий Син”.
Є. Так само і розбійники, розп’яті з Ним, дорікали Йому.

Смерть Ісуса

Є. Від шостої години по всій землі настала темрява – аж до дев’ятої години. А близько дев’ятої години Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи:
+ Елí, Елí, лемá савахтáні?,
Є. тобто: “Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?” Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю. І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на тростину і подавав Йому пити. Інші ж казали:
К. Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.
Є. Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.

Всі стають на коліна і певний час стоять мовчки.

Після смерті Ісуса

Є. І ось завіса храму роздерлася надвоє – згори додолу; земля затряслася, камені потріскали, гроби повідкривалися, багато тіл святих, які поснули, воскресли і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом. А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили:
К. Справді Божим Сином був оцей!

Слово Господнє

Біблійні роздуми І

Біблійні роздуми ІІ

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: