Спомин: 15 травня
У літургійному календарі РКЦ в Україні немає обов’язкового спомину святої Софії. Але це, звісно, не заважає парафіям, названим на честь цієї святої, відзначати свої відпусти.
Ім’я «Софія» з грецької означає «мудрість». За побожним переказом, вона була матір’ю трьох доньок — Віри, Надії і Любові. Їхній спомин («і матері їхньої Софії») відзначають 30 вересня, яке від 2009 року є також Днем усиновлення.
Точних історичних відомостей про святу Софію немає. Але це ім’я було і залишається надзвичайно популярним як на Сході, так і на Заході. Є припущення, що — як і багато інших свят і споминів східнохристиянського походження — вшанування святої на ім’я Софія розвинулося пост фактум, у зв’язку з певними подіями в ранній Церкві. Наприклад, у IV столітті імператор Константин збудував (це теж переносне значення) в Константинополі базиліку на честь Мудрості Божої, яку в VI столітті імператор Юстиніан розбудував і прикрасив так щедро, що вона прославилась як один із найпрекрасніших християнських храмів. І не виключено, що саме ця «свята Софія» (Айя-Софія, храм Премудрості Божої, нині мечеть у Стамбулі) стала у християнському світі натхненням для поширення імені Софія.
Агіографія, тобто життєписи святих, знає багато описів життя св. Софії, укладених різними мовами, що свідчить про популярність цього культу. Однак це життєписи дуже пізні (VIІ і VIІІ століття), і подають вони не раз такі суперечливі відомості, що складно з цього вивести щось точне.
Отже, Софія була римлянкою, жила за часів імператора Адріана І, тобто в ІІ ст. н. е. Вона була вдова і мала трьох доньок: Пістіс, Елпіс і Агапе, тобто в перекладі — Віру, Надію і Любов. Дівчаткам було 12, 10 і 9 років. Намісник Антіох хотів, щоб Софія склала кадильну жертву на вівтарі богині Діани. Коли свята рішучо відмовилася, привели її трьох доньок і на очах матері піддали тортурам, однак це не зламало героїчну матір. У неї навіть вистачило сил заохочувати своїх дітей до стійкості. Намісник, здивований такою мужністю, не стратив Софію, однак вона померла з горя на гробі своїх дочок.
Інша версія каже, що Софія походила з Мілана, і там зазнала смерті разом із дочками. Папа Павло І (756-767) привіз її реліквії до храму св. Сильвестра в Римі.
З усіх описів можна зробити один висновок: така свята була, вона мала трьох доньок і загинула за віру.
Папа Сергій ІІ у середині ІХ століття переніс реліквії св. Софії під вівтар храму св. Мартина-на-горі (Сан Мартіно ай Монті) — нинішньої базиліки св. Сильвестра і св. Мартина. Частину реліквій папа Адріан І під кінець VIІІ століття переказав єпископові Страсбурга, св. Ремігію; звідти вони потрапили до монастиря сестер-канонічок в Ешау (Ельзас), і дали поштовх новому розвиткові культу св. Софії. Наступний етап популярності св. Софії пов’язаний з папою Сильвестром ІІ.
Нині реліквії всіх святих мучениць знаходяться в крипті храму св. Панкратія в Римі.
Свята Софія — покровителька матерів, вдів, заступниця в нещастях, недолі, а також у шкодах, заподіяних приморозками. Холодна весна, коли ще майже до середини травня метеорологи не радять висаджувати розсаду в ґрунт через нічні похолодання до нуля, не є чимсь винятковим: приморозки аж до 15 травня траплялися так часто, що і святу Софію, і заодно Панкратія, Серватія і Боніфатія (спомини 12, 13 травня) селяни стали просити про заступництво від цього лиха.
Житомир, храм св. Софії
В іконографії св. Софію представляють в оточенні трьох доньок — Віри, Надії та Любові, які тримають у руках хрести. Часто у них також корони на головах (вінець мучеництва) або пальмове листя в руках (пальма мучеництва і перемоги).
фінансово.
Щиро дякуємо!
