Конференція єпископів Мексики представила на затвердження Ватикану низку місцевих літургійних адаптацій для відправлення Меси для «корінних народів» країни.
Кардинал Феліпе Арізменді, промотор цієї ініціативи та один із відповідальних за її презентацію у Ватикані, пояснив, що ці адаптації мають на меті «прискорити прогрес інкультурації Церкви щодо корінних народів та взяти на себе відповідальність за відправу Святої Меси з деякими елементами цих культур», повідомляє CNA.
«Це не питання створення нового місцевого обряду — це включення у літургію різних способів ставлення до Бога цих народів, які виражають те саме, що й римський обряд, але у місцевій культурній формі».
Перед тим, як представити ці літургійні адаптації Святому Престолу, Церква у Мексиці ухвалила їх на квітневій пленарній асамблеї Конференції. 103 зі 105 присутніх єпископів проголосували «за».
Кардинал Арізменді, вислужений єпископ дієцезії Сан-Крістобаль-де-лас-Касас, зазначив, що спочатку пропозиція стосувалася лише його дієцезії, але під час асамблеї мексиканський єпископат попросив поширити її на всі корінні народи країни. Сан-Крістобаль-де-Лас-Касас — місто у південному штаті Чіапас, де проживає приблизно 1,1 мільйона носіїв тубільної мови, що становить 27% населення штату.
Кардинал Арізменді пояснив, що спочатку текст був надісланий до Єпископської комісії у справах літургійного душпастирства. Після схвалення його передали до Рима, і зараз він вже перебуває на розгляді Дикастерію Божого культу, очікуючи на своє остаточне затвердження.
Кардинал повідомив, що літургійна адаптація включає у себе певні попередньо вивчені елементи, які можна додати до літургії, щоб не завдати їй шкоди.
«Ми вивчали і дивилися, що можна включити в католицьку літургію, а що ні», — сказав він, зазначивши, що творцями цих ініціатив є ті самі тубільні мешканці Сан-Крістобаль-де-лас-Касас, які мають подібний досвід з іншими громадами у країні.
До літургійних адаптацій, схвалених Конференцією єпископату Мексики, належить кадіння мирянами, роль «старшого мирянина» і ритуальний танець.
Кардинал Арізменді пояснив, що «кадіння виконує мирянин, чоловік або жінка, але ця особа робить те, що зазвичай робить священник: окаджує вівтар, розп’яття, образи, принесені дари. Зазвичай вони роблять це поза Месою, а ми беремо це у літургію».
Функція «старшого мирянина» полягатиме у керівництві спільнотою, коли це доречно. «Старший мирянин — це чоловік або жінка, яким у громадах довірено молитися за громаду; це традиційна позиція, і за традицією її зазвичай називають так. Цю особу обирає громада, тому що вони довіряють йому чи їй», — розповів кардинал.
Щодо ритуального танцю, у документі Конференції зазначено: «Подяка після Причастя: у деяких випадках подяка виконується за допомогою ритуального танцю (легких порухів тіла) у супроводі інструментальної музики, типової для цього місця».
Наразі у Мексиці проживає 16 основних корінних народів, що складає понад 100 000 осіб, які розмовляють своєю рідною мовою. За словами Родріґо Аґілара, нинішнього ординарія Сан-Крістобаль-де-лас-Касас і співавтора ініціативи, що їздив представляти її у Рим разом із кардиналом Арізменді, Святий Престол схвально сприйняв проєкт, хоча рішення ще не ухвалене.