Греко-католицький календар
Неділя 15-та по Зісланні Святого Духа.
Св. апостола Томи
Апостол
2 Кор 4, 6-15
6 Бог, який сказав: Нехай із темряви засяє світло! — освітив наші серця, щоби просвітити пізнання Божої слави в особі Ісуса Христа.
7 Цей скарб ми носимо в глиняних посудинах, щоб велич сили була Божа, а не наша. 8 В усьому нас тіснять, але ми не пригноблені; ми в скрутних обставинах, але не впадаємо в розпач; 9 нас переслідують, але ми не залишені; нас принижують, але ми не вигублені; 10 ми завжди носимо в тілі мертвість Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому тілі. 11 Ми, живі, постійно віддаємо себе на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому смертному тілі. 12 Тому смерть діє в нас, а життя — у вас.
13 Маючи ж той самий дух віри, згідно з Писанням: Увірував я, тому й заговорив, — ми віримо, тому й говоримо. 14 Оскільки знаємо, що Той, хто воскресив Господа Ісуса, і нас воскресить з Ісусом та поставить разом з вами. 15 Адже все — для вас, щоби благодать, примножена багатьма, щедро принесла подяку для Божої слави.
Євангеліє
Мт 22, 35-46
35 І один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Ісуса: 36 «Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?» 37 Він же сказав йому: «Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою! 38 Це — перша і найбільша заповідь. 39 Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! 40 На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки».
41 Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи: 42 «Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Вони Йому відказали: «Давидів». 43 Він каже їм: «То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи: 44 “Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги?”
45 Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?» 46 І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати.