Архієпископ Ґаллагер: християни — найбільш переслідувана релігійна спільнота в сучасному світі

Релігійна свобода — перше і найважливіше право людини, стверджує секретар у справах відносин з державами та міжнародними організаціями Святого Престолу. «Хто нападає на свободу віросповідання, той загрожує всім основним правам, оскільки всі вони випливають із права на свободу совісті».

На цьому наголосив архієпископ Пол Річард Ґаллагер на конференції, яку в Римі організував Мальтійський Орден. Співорганізаторами, серед інших, були аналітичний центр «Atlantic Council» і Католицький університет Нотр-Дам зі США, а також посольство Мальтійського Ордену при Святому Престолі.

Архієпископ Ґаллагер нагадав, що після часу Реформації в Європі довго діяло правило, за яким піддані повинні були приймати віру правителя. Такий характер релігійності обмежував свободу совісті. Католицька Церква визнала свободу совісті цінністю лише на Другому Ватиканському Соборі (1962-1965). Але відтоді всі папи закликають усі країни світу захищати цю цінність.

Глава ватиканської дипломатії висловив уболівання, що на сьогодні найбільш переслідуваною релігійною спільнотою є християни. На жаль, порушення релігійної свободи зростають у кількох царинах. З одного боку, збільшується релігійний фундаменталізм — часто поєднаний з виключним націоналізмом, який наголошує тільки на своїй важливості. З іншого боку, в багатьох країнах Північної Європи та Північної Америки дедалі помітнішою стає тенденція до відходу від ідеологічної нейтральності та запровадження ліберальної ідеології. Держава починає сама визначати, які думки є правовірними, а які єретичними; й це останнє поняття стало включати релігійні вірування.

Як приклади «міністр закордонних справ» Ватикану назвав політику просування гендерної ідеології та закони, що регулюють репродуктивні права. Кожен, хто висловлює відмінну думку на підставі релігійних переконань, виключається з суспільства як інакомислячий; це загрожує також і релігійній свободі.

«Сьогодні багато країн і міжнародних установ розглядають релігії як частину проблеми, а не як частину розв’язання», — сказав архієпископ Ґаллагер, зазначивши: «Це повинно змінитися. Якщо перед лицем ворожості деякі релігійні громади відступають у гетто — це зрозуміле, але це не допомагає. Релігійні громади мають подбати про те, щоб була визнана й оцінена їхня готовність працювати заради спільного блага».